chrome firefox opera safari iexplorer

У Сімферополі встановили пам’ятник видатному вченому Володимиру Вернадському

25 квітня 2013 о 13:59

Відтепер вхід до центрального корпусу головного вишу Криму — Таврійського національного університету — прикрашатиме постамент зі статуєю його другого ректора й видатного вченого світового рівня Володимира Вернадського.

Про це пише Україна молода.

Урочисте відкриття пам’ятника в рамках загальнодержавного відзначення 150–річного ювілею вченого відбулось позавчора за участю перших осіб автономії, зокрема, голови Ради міністрів Анатолія Могильова, голови Верховної Ради Володимира Костянтинова, а також київського гостя — міністра освіти й науки Дмитра Табачника.

«Це епохальна подія, — зауважив нинішній ректор Таврійського університету Володимира Вернадського Микола Багров. — Ми відновили історичну справедливість і довели, що й у Криму, й у нашому Таврійському національному університеті шанують пам’ять тих людей, які багато зробили для розвитку півострова». Автор скульптури — заслужений художник України Сергій Нікітін.

vernadskii

Заради об’єктивності слід відзначити, що перший крок до відновлення цієї історичної справедливості було зроблено ще 1999 року. Тоді головному і першому університету (створений у 1918 році) на Кримському півострові присвоїли статус Національного та ім’я Володимира Вернадського, який у 1920—1921 роках був його професором і ректором.

До цього понад сімдесят років цей виш носив ім’я геть не причетного до кримської науки революціонера й радянського військового начальника Михайла Фрунзе.

До речі, буквально за декілька днів до нинішніх урочистостей нарешті демонтували бюст Фрунзе, що всі ці роки стояв поруч із головним корпусом університету. Але територію вишу символ радянського минулого назовсім не покине — його збираються встановити неподалік корпусу одного з факультетів.

ДОВІДКА «УМ»

Володимир Іванович Вернадський (12 березня 1863 — 6 січня 1945) — видатний український, російський і радянський учений, мислитель ХХ сторіччя. Академік Імперської Санкт–Петербурзької академії наук, один із засновників і перший президент Української академії наук. Його батько Іван Вернадський — потомок запорозьких козаків, професор економіки Київського університету. Володимир Вернадський закінчив класичну гімназію в Харкові та Петербурзький університет. Опублікував понад 700 наукових праць. Заснував нову науку — біогеохімію. За його ініціативи 1940 року почалися дослідження урану щодо отримання ядерної енергії. Із філософської спадщини Вернадського найбільшу популярність отримало вчення про ноосферу.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути