chrome firefox opera safari iexplorer

Українська молодь не уявляє свого життя без інтернету

19 квітня 2013 о 16:30

Близько половини молодих українців не змогли би прожити без спілкування в соціальних мережах. Інтернет став життєвою необхідністю Інтернет став життєвою необхідністю Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Сучасна молодь України», проведеного Інститутом Горшеніна.

Більшість молодих українців (80,2%) вважають, що не змогли б прожити без мобільного телефону. З них 45,5% обрали відповідь «точно ні», а 34,7% — «скоріше ні». При цьому 18,5% опитаних вважають, що могли б прожити без мобільного телефону. З них 11,3% віддали перевагу відповіді «швидше так», 7,2% — «точно так». Важко відповісти на це питання 1,3% респондентів.

Більшість української молоді (72,3%) не уявляє свого життя без інтернету. З них 39,5% віддали перевагу відповіді «точно ні», 32,8% — «швидше ні» на це питання. При цьому кожен четвертий опитаний (25,9%) запевняє, що могли б обійтися без інтернету. З них відповідь «швидше так» вибрали 16,1%, «точно так» — 9,8%. Вагалися з відповіддю на питання — 1,8% респондентів. Кожен другий представник української молоді (49,6%) стверджує, що не міг би прожити без спілкування в соціальних мережах. З них 25,4% обрали відповідь «точно ні», 24,2% — «скоріше ні». При цьому 47,0% опитаних вважають, що могли б обійтися без такого спілкування. З них 23,8% вибрали відповідь «скоріше так», а 23,2% — «точно так». Вагалися з відповіддю на це питання 3,4% респондентів.

Більшість молодих українців (70,2%) зазвичай у вільний від роботи та навчання час зустрічаються з друзями. Грають в комп'ютерні ігри, проводять час в інтернеті — 42,6%; гуляють на свіжому повітрі — 36,7%; займаються домашніми справами — 35,8%; слухають музику, радіо — 32,6%; займаються спортом — 30,9 %; відвідують кафе, бари, ресторани — 29,6%; дивляться телевізор — 26,3%; відвідують клуби, дискотеки — 24,6%; ходять у кіно — 19,6%; читають газети, журнали, книги — 18, 6%; підвищують рівень знань за допомогою приватних уроків, самостійних занять — 15,4%; відвідують театри, концерти, виставки — 13,6%; займаються хобі — 11,3%; відвідують церкву, релігійну громаду — 4,1% опитаних . Відповідь «інше» обрали 1,9% опитаних, а 0,5% — запевняють, що у них немає вільного часу. Вагалися з відповіддю на дане питання 0,8% респондентів.

З 1по 20 березня 2013 року Інститут Горшеніна провів всеукраїнське соціологічне дослідження на тему «Сучасна молодь України». Всього опитано 2000 респондентів у віці від 15 до 21 року в містах з населенням більше 100 тисяч чоловік, розташованих в 24 областях України та АР Крим. Квотами у вибірці були: вік, стать і тип населеного пункту, в якому проживає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує + / -2,2%.

Джерело: Уніан
Розділи: Суспільство

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути