chrome firefox opera safari iexplorer

Українськими винаходами цікавляться лише іноземці

19 квітня 2013 о 09:50

Серед українського бізнесу попиту на винаходи українських науковців практично немає. Українські науковці шукають визнання за кордоном.

Попри хронічне недофінансування науки, українські вчені не припиняють винахідництво, і дарма, що їхніми розробками ані бізнес, ані держава не цікавиться. Щороку Державна служба інтелектуальної власності патентує близько п’яти тисяч винаходів, а станом на перше квітня 2013 року, згідно з даними служби, зареєстровано 106 тисяч винаходів.

Скільки ж розробок за останні 20 років таки втілено у «життя» держслужба не відслідковує. Експерти вважають, що ця цифра не перевищує п’яти відсотків від усієї кількості запатентованих винаходів, в тому числі за підтримки іноземних корпорацій.

«Проблема у тому, що український науковець опинився в умовах, коли про все треба дбати самому. Мало просто винайти, треба знайти інвестора, розробити бізнес-план, а вони ж не менеджери», — каже в розмові з DW патентний повірений в Україні, голова юридичної агенції «Біржа інтелектуальної власності» Валерій Сітцевой. За його словами, українські винахідники уже два десятки роки працюють «вхолосту», щастить лише тим, на кого звернули увагу іноземні партнери, або він сам їх знайшов.

Львівським винаходом зацікавились тайванці

Саме цим шляхом пішли й львівські науковці, які винайшли гнучкий суперконденсатор. Пристрій акумулює сонячну енергію і може слугувати як автономне джерело живлення. Простіше кажучи, це гнучкі сонячні батареї, які можна підшивати до тканини сумок, наметів чи ранців. Батарея дозволяє заряджати мобільний телефон, ліхтарики, а з вдосконаленням може бути і ноутбук. Винахід внесено до топ-100 кращих розробок світу, рейтинг щорічно формує авторитетне американське виданням у галузі техніки «R&D Magazine».

Однак, нині винахід науковців-фізиків Національного університету «Львівська політехніка» є власністю Тайванського текстильного дослідного інституту. Свої напрацювання науковці неодноразово представляли на різноманітних економічних та інвестиційних форумах, але владу і бізнес це не цікавило, лише розголос у ЗМІ привернув увагу українського бізнесу і влади, каже керівник проекту професор Григорій Ільчук.

Без структурних змін не буде й інтересу

Запатентувати винахід закордоном навчальний заклад не мав фінансової можливості, оскільки це вкрай дороге задоволення для українського винахідника. «Аби отримати патент на винахід, приміром, у США треба витратити 20-30 тисяч доларів, — каже голова громадської організації „Центр розвитку науки“ Євген Філяк. — Український патент хоча і набагато дешевший, але закордоном він нікого не цікавить».

Причиною такої байдужості в Україні до власник винаходів є економічна нестабільність у державі, вважає юрист Сітцевой. «Українське промислове виробництво — не конкурентоздатне. Підприємствам, які ще працюють, вигідніше закупити західну технологію, аніж вкладати мільйонні інвестиції у нові розробки. Сучасний український бізнес живе сьогоднішнім днем, він звик працювати за схемою швидких прибутків у 100-300 відсотків. А інноваційні розробки — це довгострокова перспектива», — пояснює Сітцевой.

Допоки Україна не переорієнтує свою промисловість із сировинної на високотехнологічну, доти і не зростатиме зацікавлення науковими розробками, переконані опитані DW експерти.

Джерело: DW.DE
Розділи: Суспільство

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути