chrome firefox opera safari iexplorer

Українці забиратимуть відпустки грошима

24 квітня 2013 о 10:47

Депутати пропонують врегулювати питання трудових відносин, починаючи від введення штрафів за невиплату зарплати до норм, які регулюють порядок проведення страйків. Про це йдеться в проекті нового Трудового кодексу, який внесли в парламент депутати Олександр Стоян і Ярослав Сухий, пише ТСН з посиланням на «Комерсант-Україна».

Новий кодекс практично нічим не відрізняється від попередньої версії, підготовленої до другого читання. «Ми врахували всі зауваження, які тоді подавали федерації профспілок та роботодавців, і внесли їх по-новому, — розповідає Сухий. — Цього разу компроміс між ними буде знайдений, тому що жодній стороні проект не сподобався. Якби якась сторона була задоволена, то був би вже перекіс».

Зокрема, в законопроекті збереглися санкції за несвоєчасну виплату зарплат — у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, як і вимоги оплати праці при тимчасовому колективному добровільному припиненні роботи. Також, співробітникам, які брали участь у страйку, роботодавець може виплачувати зарплату за домовленістю сторін. Якщо домовитися не виходить, тоді питання вирішується в судовому порядку. Крім того, роботодавець може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва з одночасною виплатою зарплат. Проведення страйків, згідно з законопроектом, передбачає можливість створення страйкового фонду з добровільних пожертвувань. При цьому, роботодавець повинен дізнатися про початок протесту не пізніше ніж за три дні, а на постійно працюючому підприємстві — за сім робочих днів.

Як зазначив Ярослав Сухий, у новому кодексі немає норми про можливість профспілок впливати на призначення керівництва. "Директор призначається зборами акціонерів, і профспілки тут ні при чому. А ось звільнення найманого працівника роботодавець повинен обґрунтувати представникам профспілки,- говорить депутат. Варто також зазначити, що проект Трудового кодексу встановлює, що нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень (у попередній версії — 48 годин), понаднормові не повинні перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Скорочений або неповний робочий день зберігається для ряду категорій працюючих — зокрема для працівників віком від 16 до 18 років, працівників, зайнятих на виробництві зі шкідливими умовами праці.

Також у законопроекті прописано шість категорій громадян, які наділені правом зберегти за собою робоче місце при скороченні штату: мова йде про співробітників, які мають великий робочий стаж у даного роботодавця; які виховують двох і більше дітей; прийняті на роботу в останні два роки за рахунок броні або квоти. Багатодітні співробітники мають право і на більш тривалу додаткову відпустку (стандартна відпустку 24 дня плюс 10 днів). У переліку оплачуваних відпусток залишилася перерва для проведення процедури усиновлення.

Крім того, новий Трудовий кодекс забороняє дискримінацію за статевою і расовою ознаками, політичною приналежністю при прийомі на роботу, а також містить норму про неприпустимість відмови претенденту, який досяг передпенсійного віку або вже отримує пенсійні виплати. Зазначимо, в документі вперше сформульовано правила про складі робочого часу: від виконання трудових обов'язків, підготовчого періоду і перерв (може бути не менше півгодини і не більше двох годин, між змінами — не менше 12 годин). За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Лідії Ткаченко, однією зі спірних норм документа була можливість отримати грошову компенсацію замість відпустки. Це суперечить міжнародним нормам, однак ця норма збереглася і в новому кодексі. У цілому експерти підтримують необхідність прийняття кодексу. В той же час в опозиції заявили про порушення балансу між роботодавцями і працівниками, а самі автори кодексу оцінюють шанси на його ухвалення як «мізерні».

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

28 липня

Інші дати
День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі
Володимир-Василій I Святославич (958 ? — 1015) — великий князь Київський (980 – 1015). Хреститель Київської Русі, канонізований церквою.  
«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі