chrome firefox opera safari iexplorer

Як приборкати норовливих?

24 квітня 2013 о 11:03

Коли сьогодення не надто тішить нас позитивом, дуже хочеться побачити його хоч на сцені. Враховуючи це побажання багатьох глядачів, у Київському академічному театрі «Колесо» запропонували їм прем’єрну виставу «Приборкання норовливої» — комедію з піснями і танцями тільки для дорослих, дуже вільно за Шекспіром.

У напрочуд затишній Камінній залі театру розгортається дійство, в якому змішані епохи. Бачимо старовинні вікна й балкони вишуканого будинку. Але цю гармонію порушує сучасний мотоцикл. Актори виходять на сцену в одязі, дещо стилізованому під шекспірівські часи, але їхня манера розмови й поведінки їхніх героїв теж дуже вже наближені до наших днів.

Однак хвилюють їх ті ж питання, що й їхніх прототипів і двісті, і триста років тому – любов, подружні стосунки, вічна єдність і боротьба двох статей. Що таке кохання і як не перетворити його на буденщину? Як знайти свою половинку? А тим більше її завоювати або виховати й приручити? Над цими непростими питаннями ламають вони голови. І співають серенади, тільки в естрадних та джазових ритмах…

IMG_0864

Тут є свої спочатку непримиренні, а потім нерозлучні Катаріна й Петручіо. А ще у Катаріни є молодша сестра Б’янка, яка надзвичайно хоче вийти заміж, але згідно із заповітом грошовитої бабусі має пропустити вперед Катаріну. А вона ставиться до чоловіків критично. І матінка дівчат – Батіста – жінка бальзаківського віку – теж мріє знайти супутника життя.

Ось тут і починаються динамічні колізії сюжету. І стаємо свідками суміші не лише епох, а й жанрів – мелодрама, комедія, фарс, гротеск, а разом – неабияке видовище, яке розігрують Валентина Бойко, Марія Грунічева, Олександр Бірюков, Василь Шандро Аліна Проценко, Денис Драчевськийта інші артисти «Колеса».

З назви спектаклю зрозуміло, що його сюжет пов’язаний з відомою комедією великого англійця, та тут доречні слова «за мотивами». Справді, маємо справу з вільним трактуванням першоджерела, а ще точніше – новою п’єсою на його основі. Її автором є сучасний австрійський драматург Францобель (переклад Івана Мегели, сценічна редакція театру). Франц Стефан Грібль (справжнє ім’я автора) написав понад 25 п’єс, він також успішно працює в прозі. Його творчість – своєрідна суміш фантастичного реалізму, мовної гри та віденської народної драми. Одна з граней драматургії Францобеля – створення осучаснених версій класичних п’єс.

IMG_1139

-Ця вистава є третім спільним проектом нашого театру з Австрійським культурним форумом, — розповідає режисер-постановник і сценограф прем’єрної роботи, художній керівник Київського академічного театру «Колесо» Ірина Кліщевська. – Наші партнери запропонувалипоставити сучасну австрійську драматургію. Ми звернули увагу на творчість Францобеля, п’єси якого йдуть нині у багатьох театрах Європи,й прочитали кілька його творів. Серед них була, до речі, й версія «Ромео і Джульєтти». Та ми обрали «Приборкання норовливої».

Трошки скоротили п’єсу, зокрема зменшили вміст фривольності, якої у першоджерелі доволі багато. Основа природи гри у цій виставі – наявність акторського ансамблю, де виконавці тонко відчувають одне одного. Створену нами ігрову стихію пропонуємо глядачеві, аби відволікти його від сірого кольору, якого, на жаль, не бракує в житті».

Справді, злагоджений акторський ансамбль існував від першого показу прем’єри. Він – у грі, співі, пластиці. Так само, як у і виставі Театру «Колесо» — «Коктейль фа-соль», співають актори наживо, в супроводі інструментальної фонограми. Окрім шлягерів різних часів і народів (куплети на їх мелодії написав Аркадій Гарцман), у виставі звучить музика з репертуару знаного французького скрипаля Андре Рльйо.

Тетяна КРОП, фото Віктора Гомона

Розділи: Думка читачів

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути