chrome firefox opera safari iexplorer

Для закордонних виконавців в Україні хочуть ввести окремий податок

30 травня 2013 о 13:15
gdefon.ru

Законопроект, висунутий народними депутатами з фракцій «Батьківщина», «УДАР» та Компартії, пропонує стягувати із закордонних гастролерів 17% податкового збору з концерту. Виручені кошти планують спрямувати в казну міської ради та Міністерства культури у співвідношенні 30:70 відсотків. Такою ініціативою автори законопроекту, серед яких В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна, Адам Мартинюк та Марія Матіос, хочуть повернути привілеї українським виконавцям, для яких організувати концерт у хорошому залі стало проблемно як iз фінансового боку, так і з боку зацікавлення у цьому концертних агенцій.

Зараз у країні немає ніякого гастрольного збору. Гастролі організовують 5—10 великих агентств, переважна більшість з яких везуть в Україну іноземних виконавців, а вітчизняні співаки взагалі не можуть оплатити вартість оренди національних концертних залів, обурюється депутат В’ячеслав Кириленко.

Відсутність гастрольного збору має під собою конкретне пояснення. Ще у 2011 році його відмінили через малий прибуток. Тоді процентна ставка збору була всього 3%. У тому ж 2011 році Міністерство культури внесло до ВР законопроект, суть якого полягала у видачі концертного посвідчення агентству, що внесе 1—5% від вартості аншлагового залу. Представники гастрольного ринку зчинили опір, справедливо наполягаючи на тому, що повний аншлаг — явище зов­сім не регулярне. Відтак законопроект канув у Лету.

Нинішній законопроект зніматиме облігації з українських музикантів, благодійних, філармонійних, симфонічних концертів, хорових та хореографічних колективів, а також академічних театрів. Водночас, на думку багатьох експертів, він встановлює занадто високий збір з іноземних виконавців, що позначиться на зростанні ціни на квитки для наших меломанів.

Представники концертних агенцій припускають, що запропонований позавчора законопроект повторить долю свого попередника. «Минулий гастрольний збір у 3%, який ішов начебто на сприяння українським музикантам, насправді йшов у небуття, — згадує директор концертного агентства «Аншлаг» Олег Ковалевський. — Жодному з виконавців, яких я знаю, гроші не надходили, фактично кошти йшли на підтримку «своєї людини». Як стверджує Ковалевський, вимогу представників концертних агенцій надати звіт, кому і за яким принципом нараховуються кошти з гастрольного збору, Міністерство культури не задовольнило. Агенція «Аншлаг», що невдовзі привезе до України світових виконавців Prodigy та Depeche Mode, таку законотворчу ініціативу називає ударом по слухачах. «Вони думають, що заберуть ці гроші в іноземних виконавців, а насправді забиратимуть у людей, що купують квитки», — каже пан Ковалевський.

Малі компанії, що привозять з–за кордону співаків меншого масштабу, втрачають ще більше. Концертна агенція «Ухо» вже не перший рік організовує музичну секцію «Книжкового арсеналу», що складається переважно з закордонних представників нової класичної музики. «У випадку з таким музичним напрямом концерти вже зараз відбуваються тільки завдяки підтримці спонсорів: гонорари виконавців невеликі, іноді їх взагалі немає, але витрати на організацію цих виступів не покриваються продажем квитків, — розповідає представниця агенції Саша Андрусик. — Це некомерційна музика, в усьому світі вона існує за рахунок дотацій, зокрема і державних. Українська музична сцена жахливо локальна, її потрібно відкривати світу — в тому числі через діалог українських музикантів і неукраїнських. Дуже шкода, що державні структури цього так і не зрозуміли».

Підтримати українських виконавців Олег Ковалевський пропонує шляхом зменшення орендної плати за концертний зал : «Зробіть 50% знижку для українського виконавця на той самий Палац «Україна» або ж введіть дотації для наших музикантів!»

Джерело: umoloda.kiev.ua
Розділи: Суспільство

28 травня

Інші дати
Народився Максиміліан Волошин (Кирієнко-Волошин)
(1877, м. Київ – 1932), російський поет і художник українського походження, перекладач. Представник символізму і акмеїзму, в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Припаду я к острым щебням, к серым срывам размытых гор, Причащусь я горькой соли задыхающейся волны, Обовью я чобром, мятой и полынью седой чело. Здравствуй, ты, в весне распятый, мой торжественный Коктебель! (Максиміліан Волошин).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі