chrome firefox opera safari iexplorer

Львів і Вроцлав створюють музей спільної пам’яті

16 травня 2013 о 13:13

Ця трагедія трапилася в ніч з 3 на 4 липня 1941 року, через кілька днів після того, як німці увірвалися у Львів. Каральний загін СС отримав наказ заарештувати й стратити групу провідних львівських вчених.

Нині чесні й неупереджені історики України та Польщі спростували домисли про те, що до цієї каральної акції була нібито причетна Організація українських націоналістів, котра мовляв таким чином помстилася професурі міста Лева за співпрацю зі сталінським режимом після приєднання Галичини до Радянської України у вересні 1939 року.

Між тим, страчені вчені були дуже далекими від політики. То були науковці зі світовим ім'ям, котрі ще з австрійських часів займалися природничими науками, медициною, ветеринарією, викладаючи ці дисципліни польським і українським студентам. Були серед них й викладачі Львівської політехніки. Тому невипадково, що саме цей навчальний заклад взяв сьогодні на себе ініціативу з увічнення пам'яті про невинно убієнних.

Поблизу Вулецьких пагорбів, де відбувалася страта, нині розташовані університетські гуртожитки й парк студентів. 2011 року, коли відзначали 70-річчя з часу цієї масакри, у паркові постав величний пам'ятник жертвам нацистського режиму під девізом “Не убий!”. Його автор — польський професор Олександр Сліва.

Виконання великого обсягу робіт у стислий термін, зокрема, впорядкування території парку, стало можливим завдяки плідній співпраці мерій двох міст — Вроцлава і Львова, а також Львівської політехніки. Ще до відкриття пам'ятника виникла ідея: створити тут меморіальний комплекс. Своєю ухвалою виконком Львівської міської ради затвердив містобудівні умови проектування та спорудження інформаційно-виставкового павільйону, які розробив інститут “Містопроект”. Але, як відомо, від ідеї до її реалізації, чимала відстань.

І знову ініціативу виявиви львівські політехніки, в першу чергу — ректор університету професор Юрій Бобало. Він доручив очолити роботу зі створення меморіального комплексу проректору з навчально-виробничої роботи Володимиру Крайовському. Про те, як здійснюється проект, ми у нього й поцікавилися.

— Пане Володимире, наскільки близько ви підійшли до практичного втілення цього задуму?

— Підійшли, так би мовити, впритул. Зокрема, розробили архітектурну, функціональну, містобудівну концепцію спорудження павільйону, оглядового майданчика, подальшого розвитку парку студентів. Левову частку коштів виділятиме польська сторона. Наш ректор мав зустрічі з мером Вроцлава та президентом PKO BANK POLSKI. Саме він виділить два мільйони злотих на будівництво павільйону, проте лише за однієї умови — що не буде змінюватися музейне призначення цієї споруди, але то само собою є зрозумілим. А мерія Вроцлава виділяє 100 тисяч злотих для облаштування експозиції музею. Певне фінансування буде і з боку Львівської міської ради. Виконуватиме ж основні роботи, як і на спорудженні пам'ятника, буде польська фірма ABM WSHUD.

— Не секрет, що наші музеї відвідує порівняно небагато людей. Чи не буде доволі велике приміщення стояти пусткою?

— Не лише на поляків це все розраховано. Приміщення площею 230 квадратних метрів, буде багатофункціональним. Крім стаціонарного виставкового залу, тут розмістяться зал змінних експозицій, конференц-зал, фільмотека, приміщення для організації студентського академічного душпастирства, магазини сувенірів, квітів, книг тощо.

— Яким буде змістове наповнення музею і хто ним опікуватиметься?

— Добором історико-архівних та інших матеріалів керуватиме опікунська рада у складі чотирьох осіб (по двоє від української і польської сторін). Експозиція розповідатиме не лише про обставини самого розстрілу, про постаті страчених професорів. Інтерактивні екрани покажуть фотографії усіх розстріляних на Вулецьких пагорбах науковців і близьких їм людей, архівні матеріали, подадуть спогади їхніх рідних і близьких. Фільми та слайди створять атмосферу передвоєнного Львова, його освіти, науки, культури. Буде також інформація про втрати, яких зазнала наука Львова впродовж 1941—1945 років. Ці матеріали зможуть зацікавити не лише туристів, а й науковців, студентів, зрештою, усіх небайдужих до історії людей.

Ігор Галущак, Ярослав Мельник
 Львів

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі