chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві не можна купатися у 50 водоймах. Список

21 травня 2013 о 09:05

У Києві не придатними для купання є 50 водойм, серед яких ставки, озера, водоканали, затока й протока.

Про це на запит Тиждень.ua повідомили у головному управлінні держсанепідслужби у Києві Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Переважна більшість водойм, у яких не рекомендується купатись, не відповідають санітарним нормам, має відкритий зливостік, входить у зону промислового підприємства, а в деяких – небезпечний рельєф дна.

Водночас до літнього оздоровчого сезону у Києві планується комунальним підприємством «Плесо» відкрити 11 міських пляжів та 14 зон відпочинку.

«Контроль санітарного стану зон рекреації проводиться не менше двох разів перед початком купального сезону та в період купального сезону два рази на місяць в точках, вибраних у відповідності з характером, протяжністю і інтенсивністю використання зони купання», – йдеться у повідомленні.

Зокрема у контроль входить дослідження води відкритих водойм і питної води фонтанчиків, піску, ґрунту за санітарно-хімічними, бактеріологічними, вірусологічними, паразітологічними, радіологічними показниками.

Проте відповідний комплекс підготовчих заходів на початок травня ще не виконаний – через підйом води в Дніпрі.

«Після нормалізації рівня води та температури води буде розпочаті необхідні лабораторні дослідження та обстеження на відповідність санітарно-гігієнічним нормативам. Зазвичай проводиться обстеження кожного пляжу з метою визначення можливості організації безпечного відпочинку населення», – повідомляють у Держсанепідслужбі Києва.

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути