chrome firefox opera safari iexplorer

У нашому повітрі забагато пилу і шкідливих сполук, у воді — важких металів, а відпочивати найкраще в Карпатах

17 травня 2013 о 13:36

Щороку в третю п’ятницю травня Центральна геофізична обсерваторія відзначає своє традиційне свято — День обсерваторії. Сьогодні особлива увага тут буде прикута до відділу спостережень за станом хімічного забруднення та відділу інформації про стан хімічного забруднення природного середовища, адже вони відзначають 40–річчя з дня створення. Саме фахівці цих двох відділів відстежують та аналізують стан нашого повітря, води, ґрунтів, опадів. Моніторити ситуацію допомагають 41 лабораторія та майже 600 спостережних постів, пунктів і станцій. Щоб дізнатися, чим ми сьогодні дихаємо, в яких річках краще не купатися та що маємо у своїх славетних чорноземах, які нас годують, «УМ» вирушила на проспект Науки, 39, корпус 2, де розташована Центральна геофізична обсерваторія

«Від повітря нікуди не сховаємося»

«Найскладніша в нас сьогодні ситуація з атмосферним забрудненням, — каже директор обсерваторії Олександр Косовець. — Воду можна купити в магазині, овочі та фрукти перевірити на нітрати, а от у випадку з повітрям ми такого вибору не маємо. І олігархи, і прості люди — всі ми дихаємо тим, що нас оточує. От у лютому на Бессарабці в Києві, де розташовані найкрутіші офіси, ми мали до 6 ГДК (гранично допустимих концентрацій) діоксиду азоту, який є отруйним не лише для людей, а навіть рослин! Окрім того, шкідливі речовини, які містяться в повітрі, особливо пил, потім осідають і забруднюють поверхневі води, грунти. Тобто якщо боротися за чистоту довкілля, то починати треба насамперед із викидів в атмосферу».

Загалом рівень забруднення атмосферного повітря в Україні торік оцінювався як високий. І хоча промисловість у нас сьогодні не так активно працює, як іще 20—25 років тому, але свій шкідливий внесок у забрудненість повітря робить транспорт, адже його кількість за останні десятиліття зросла в рази. Наприклад, у Києві вздовж автотрас концентрації шкідливих речовин (діоксидів сірки й азоту, фенолу, формальдегіду, сажі, оксидів азоту та вуглецю — загалом фіксують концентрацію 21 небезпечної домішки) особливо великі. Ті, хто цілий день за кермом, та ще й полюбляє їздити «з вітерцем», тобто з відкритими вікнами, хто ходить пішки на роботу вздовж пожвавлених трас та в кого туди виходять вікна квартир — у зоні особливого ризику, адже постійно дихають небезпечним «коктейлем», наголошує Олександр Косовець. Най­брудніші у столиці місця — проспект Перемоги, вулиці Попудренка, Довженка, Скляренка, Стражеска, Каунаська, бульвар Лесі Українки, Оболонський проспект. А брудний лідер — вже згадувана Бессарабська площа. «Вона розташована ніби в ямі, провітрюваність тут погана, тому й показники зашкалюють», — пояснює Олександр Олександрович.

А от спадок Чорнобиля, на який у нас полюбляють грішити з будь–якого приводу, в цьому шкідливому «букеті» на сьогодні вже не є значним. Концентрації радіоактивних елементів у повітрі як у Києві, так і на території України впродовж кількох років залишаються стабільними і навіть на декілька порядків нижчими за допустимі норми.

Найчистіші ж місця в столиці — це район Гідропарку, територія Експоцентру України та проспект Науки. Що цікаво, впродовж багатьох останніх років, як свідчать спостереження, ситуація з найбруднішими і найчистішими місцями в столиці практично не змінилася.

Море Чорне, але не скрізь брудне

Що стосується туристичної України, то найчистіші на її теренах місця — в Карпатах, на Шацьких озерах. Саме сюди Олександр Косовець радить їхати відпочивати й набиратися здоров’я. А от на Азовському морі доволі брудно, особливо біля промислових міст — Маріуполя, Бердянська. У його водах на відпочивальників чатують нафтові вуглеводні, феноли та небезпечні пестициди (навіть сумнозвісний токсичний ДДТ, який у сільському господарстві не використовують уже понад 30 років). На Чорному морі ситуація краща, особливо в Криму, але в Одесі традиційно брудно.

Також не кожна українська річка годиться для відпочинку. Водні артерії країни потерпають здебільшого від сполук важких металів та азоту. У водах Західного Бугу, Дністра, Дунаю та його приток — Тисмениці, Бистриці Надвірнянської — можна знайти чималу частину таблиці Менделєєва. Річки Приазов’я — Кальміус, Кринка, Кальчик, Булавин — мають високий вміст азоту нітратного, сполук марганцю, хрому, міді. А от кримські річки (Демер­джи, Таракташ, Салгир, Малий Салгир) та Північнокримський канал традиційно належать до найчистіших.

Правда, в бочці екологічного дьогтю все ж є й ложка меду: нинішній стан довкілля в цілому кращий, ніж у радянські часи, за якими й досі дехто ностальгує. «Найбрудніше було до початку 90–х років минулого століття, тоді фіксували величезне техногенне навантаження на навколишнє середовище, — каже пан Олександр. — Адже на повну силу працювала промисловість, отже, викиди були значно більші. Та й сільське господарство було потужне, не те що зараз — колишні орні землі нерідко стоять у бур’янах». Але навіть якщо ці території не «підгодовують» пестицидами та нітратами, це ще не означає, що вони не отримують своєї порції шкідливих домішок. З того ж таки повітря, особливо в зоні дії промислових підприємств і тепло­електростанцій (а це може бути і 10—15 км), на ґрунти осідають тисячі тонн шкідливих речовин — оксид вуглецю, двоокис азоту тощо. Поступово це змінює хімічний склад ґрунту. І культури, які ще кілька років тому добре родили на конкретно взятому городі, тепер потребують додаткового підживлення, бо інакше врожаю не буде.

За даними спостережень, найбільш забрудненими промисловими токсикантами є ґрунти Костянтинівки, Маріуполя, Львова, а також Артемівська, Алчевська і Горлівки. Дослідження виявили там такі метали, як свинець, цинк та мідь. За вмістом нітратів у ґрунтах попереду Черкаська, Рівненська, Одеська, Київська, Чернігівська області. Натомість на Хмельниччині, Вінниччині, Волині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Полтавщині та Херсонщині нітратів найменше. Тому, купуючи городину на ринку, варто цікавитися, де саме вона була вирощена...

ЦІКАВО ЗНАТИ

Літо прийшло в квітні

Як зауважують в обсерваторії, метеорологічне літо (стійкий перехід через позначку плюс 15 градусів) цьогоріч настало у нас 26 квітня. І щодня нарощує потенціал позитивних температурних відхилень, надолужуючи холодний березень. Відповідно, спекотний травень вже побив два температурні рекорди. Наприклад, 10 травня на гідрологічному посту в Гідропарку вперше з 1877 року температура води в Дніпрі досягла 20 градусів. «Така температура характерна для літніх місяців, — каже Олександр Косовець. — Та й то, не щоліта в Дніпрі вода прогрівається до такої температури». А 12 травня в Києві зафіксували 28,9 градуса тепла. «В цілому температура першої декади травня на 6 градусів перевищила норму й досягла 19,4 градуса, — каже директор обсерваторії. — Це характерно для першої декади липня. І, судячи з погодних процесів, цьогоріч очікується ще не один метеорологічний рекорд».

ДО РЕЧІ

За даними спостережень, у 2012 році до категорії міст iз найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря належали 24 з 53 міст країни, де проводять спостереження: Горлівка, Одеса, Армянськ, Слов’янськ, Дніпродзержинськ, Красноперекопськ, Маріуполь, Донецьк, Кривий Ріг, Макіївка, Ужгород, Рівне, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Рубіжне, Єнакієве, Лисичанськ, Київ, Херсон, Сiверськодонецьк, Запоріжжя, Краматорськ, Миколаїв, Луцьк. Найбільше «брудних» міст у Донецькій області — вісім, на Луганщині та Дніпропетровщині — по три. Детальнішу інформацію про рівень забруднення в конкретних містах можна знайти на сайті www.cgo.kiev.ua.

Джерело: umoloda.kiev.ua
Розділи: Довкілля

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі