chrome firefox opera safari iexplorer

Залежно від дати призначення пенсії її розмір може відрізнятися майже в два рази

15 травня 2013 о 15:47

В Україні на законодавчому та урядовому рівнях встановлений такий механізм нарахування пенсії, що для тих громадян, які вийшли на пенсію до 2008 року включно, застосовують при обчисленні пенсії показник середнього заробітку в Україні за 2007 рік — 1197,91 грн. І водночас тим особам, які йдуть на пенсію у 2013 році, обчислюють пенсії від середнього заробітку в Україні за 2010—2012 роки — 2368,78 грн. Тож у двох осіб з однаковим стажем та заробітком розміри пенсій залежно від дати їх призначення можуть відрізнятися майже в два рази. До речі, до 2008 року ця різниця становила понад три рази.

Досі ніхто не повернув мільйонам звичайних українських громадян ті суми пенсій, які їм упродовж років не виплачували внаслідок встановленої несправедливості в обчисленні пенсії, розмір якої міг напряму залежати від дати її призначення. Ніхто тоді з високопосадовців не був покараний за встановлення цієї пенсійної несправедливості, як ніхто зараз не несе відповідальності за подібні діяння.

Причому така ж несправедливість існує і в обчисленні пенсій наукових працівників, особливо постраждали від неї ті науковці, які давно вийшли на пенсію.

Професорська пенсія буває меншою, ніж у його учнів

Пенсійне забезпечення Ганни Іваницької, багаторічного політв’язня радянських психушок, інженера–винахідника, таке ж, як і в більшості інших науковців. Вийшла на загальну пенсію до прийняття у 1998 році Закону України «Про наукову та науково–технічну діяльність». Згодом перейшла на наукову пенсію. У 2004 році під час масових перерахунків пенсій пані Ганні, як і всім іншим науковцям, було обчислено пенсію, виходячи з показника середнього заробітку за 2003 рік — 462,27 грн.

У 2006—2008 роках значна кількість науковців перейшла з наукової на загальну пенсію, оскільки показник середнього заробітку для перерахунку наукових пенсій залишався незмінним, а для призначення звичайних пенсій постійно зростав. Зокрема, цей показник становив за 2006 рік — 928,81 грн., за 2007 рік — 1197,91 грн. І хоча пані Іваницька у своїй заяві про перехід на звичайну пенсію у червні 2008 року просила обчислити їй пенсію від показника середнього заробітку за 2007 рік, відповідно до чинного на той час законодавства, органи ПФУ відмовили їй у цьому і призначили звичайну пенсію від показника середнього заробітку за 2006 рік. Пані Ганна не хотіла тоді оскаржувати в суді це протиправне рішення органів ПФУ, а по­просила лише у своїй заяві про переведення з наукової на звичайну пенсію про таке: «У разі прийняття відповідного нормативно–правового акта про перерахування наукових пенсій, згідно з яким розмір моєї наукової пенсії виявиться вищим від виплачуваної пенсії, прошу перевести мене на наукову пенсію з дня набрання чинності цього нормативно–правового акта».

Для тих науковців, які давно вийшли на пенсію і які не знали про вигідність переходу на звичайну пенсію, бо органи ПФУ їх про це не повідомили, 1 травня 2012 року — день набрання чинності постанови КМУ від 23 квітня 2012 року №327, справді був довгоочікуваним днем. Уряду України треба було понад 8 років, щоб змінити показник середнього заробітку, з якого обчислювалася пенсія для більшості науковців, з 462,27 грн. (за 2003 рік) до 1351,12 грн. (за 2007 рік). Тобто цей показник виріс майже в три рази, відповідно зросли й пенсії. Ситуація інколи доходила до абсурду, бо старенький професор чи академік, який мав високі вчені ступені та звання, міг отримувати у декілька разів меншу пенсію, ніж його учні, які не лише мали менше наукового стажу, а й близько не досягнули тих вчених висот, що їхній учитель. Все насправді дуже просто — старенькі викладачі пішли на пенсію «не в той рік», а часом і «не в той день», відповідно, і показник заробітку для обчислення пенсії був різний. Приміром, тим науковцям, які йшли на пенсію у 2012 році, при обчисленні пенсій застосовували показник середнього заробітку — 2259,37 грн., а старенькому професорові обчислювали пенсію від показника середнього заробітку — 462,27 грн. Як бачимо, різниця суттєва — майже у 5 разів!

Пенсійна «амнезія»

Пані Іваницька випадково довідалася у серпні 2012 року про існування постанови КМУ від 23 квітня 2012 року і відразу зателефонувала до працівників районного управління ПФУ, аби вони перевірили, чи варто їй знову перейти на наукову пенсію. Спеціалісти ПФУ відповіли їй, що невигідно переходити на наукову пенсію, але не змогли пояснити докладно, у чому полягає невигідність такого переходу.

Тоді пані Ганна звернулася з письмовою заявою, в якій просила повідомити її, скільки становив би розмір наукової пенсії за матеріалами її пенсійної справи. У своїй письмовій відповіді районне управління ПФУ не змогло надати їй цю інформацію, бо, виявляється, в пенсійній справі міститься довідка про заробіток ще старого взірця, в якій дані про заробітну плату вказані загальною сумою по роках, а тепер треба зазначати по місяцях, згідно з новою інструкцією. Взагалі дивною є логіка працівників органів ПФУ: спочатку вони змінюють якусь відомчу інструкцію, а потім примушують людей переробляти ті документи, які видані відповідно до попередньої інструкції. Закономірно виникає риторичне запитання: «А чому працівникам органів ПФУ самим не зробити запит нової форми довідки про заробіток, аби не змушувати літніх людей тинятися різними архівними установами?».

Пані Іваницька зуміла в дуже стислий строк роздобути нову довідку про заробіток, в якій суми її зарплатні за 1971—1975 роки «розбиті» по місяцях, хоч урядом України визначені показники середнього заробітку до 1991 року по роках, а вже після 1992 року — по місяцях. Тож насправді не було жодної потреби в новій формі довідки про заробіток.

Уже пізніше пані Ганна зрозуміла, для чого її «посилали» по нову довідку. На цій довідці була вказана дата її видачі, і працівники органів ПФУ заявили, що вони не можуть перевести із загальної на наукову пенсію раніше дати видачі нової довідки про заробіток.

Тоді пані Іваницька надіслала до районного та обласного управлінь ПФУ заяву, в якій просила про таке:

«1. Повідомити негайно усіх наукових працівників, які зараз отримують пенсію на загальних підставах і яким вигідно знову перейти на наукову пенсію, про можливість переходу на наукову пенсію з 1 травня 2012 року.

2. Перевести мене з 1 травня 2012 року із загальної на наукову пенсію за матеріалами моєї пенсійної справи.

3. Обчислити мою наукову пенсію з 10 вересня 2012 року на підставі помісячної довідки про заробіток за 1971—1975 роки, виходячи із середнього заробітку 2259,37 грн., який враховується для обчислення наукових пенсій у 2012 році».

Відразу зазначимо, що органи ПФУ не виконали жодного пункту цієї заяви і у своїй письмовій відповіді лише зазначили, що пані Ганну переведено на наукову пенсію з 10 вересня 2012 року — дня подачі заяви разом з новою довідкою про заробіток, виходячи із показника середнього заробітку за 2007 рік — 1351,12 грн. Причому працівники органів ПФУ навіть не ви­бачилися перед пані Іваницькою за те, що вони раніше запевняли її про невигідність переходу на наукову пенсію, внаслідок чого вона втратила з 1 травня 2012 року понад 200 грн. щомісяця.

До суду по захист

Пані Ганна готує зараз позовну заяву до суду і чекає письмової відповіді від голови правління ПФУ на своє чергове звернення. У ньому вона просить про те ж саме, що й у своїх попередніх зверненнях до обласного та районного управлінь ПФУ.

Тож, за прикладом пані Іваницької, кожен пенсіонер–науковець, який зараз отримує пенсію на загальних підставах, міг би звернутися до працівників органів ПФУ з проханням письмово повідомити його про те, яким у нього був би розмір наукової пенсії за матеріалами пенсійної справи. Якщо працівники органів ПФУ відмовляться здійснити такі розрахунки, бо, мовляв, довідка про заробіток — старого зразка, тоді попросіть їх надати копію цієї довідки, щоб при видачі нової довідки збігалися загальні суми заробітку. Бо в разі виникнення розбіжностей працівники органів ПФУ не приймуть такої довідки і вимагатимуть масу письмових пояснень та копій первинних документів.

Після того як отримаєте нову довідку про заробіток, подайте її до органів ПФУ разом із заявою, в якій обов’язково попросіть перевести вас із загальної на наукову пенсію, виходячи із середнього заробітку в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково–технічну діяльність». Зробіть обов’язково копію цієї заяви, оскільки вона буде необхідною при зверненні до суду.

Коли надійде письмова відповідь від органів ПФУ з відмовою у виконанні вашого прохання, тоді звертайтесь до суду по захист своїх прав. Для відома, при призначенні наукових пенсій у 2013 році застосовується середня заробітна плата за 2010—2012 роки — 2632,62 грн., а для перерахунків наукових пенсій — 1351,12 грн. (за 2007 рік), тобто різниця майже вдвiчi.

Хто скасує пенсійну несправедливість?

Не варто сподіватися на те, що Верховна Рада або Кабінет Міністрів ліквідують найближчим часом несправедливий механізм обчислення пенсії, бо нинішні члени парламенту та уряду (до речі, як і їхні попередники) не здатні це зробити, оскільки досі ніхто з них навіть не зареєстрував у парламенті законопроекту, який би вносив зміни до десятків пенсійних законів з метою встановлення справедливого механізму обчислення пенсії. І навіть скасування так званої пенсійної реформи, до чого закликають деякі парламентарії, не призведе до бажаного результату, бо, по–перше, це не реформа, а лише підвищення пенсійного віку, а по–друге, несправедливий механізм обчислення пенсії не зміниться у разі скасування т.зв. пенсійної реформи, бо остання не стосувалася зміни цього механізму.

Узагалі українським громадянам давно вже треба було замислитися над тим, чи їм варто й надалі віддавати свій голос на виборах за тих людей, які довели пенсійну систему України до абсурду, а саме: що не від стажу та заробітку, а від дня звернення за пенсією залежить її розмір; що за те, що більше працюєш та сплачуєш страхових внесків, розмір пенсії може зменшитися; що особам, які жодного дня не працювали, можуть призначити пенсію у тому ж розмірі, що й особам, які мають десятки років стажу; що звичайного «чорного» пенсіонера прирівняли за пенсійним статусом до корупціонера–злочинця тощо.

Українцям треба активно захищати свої права і вимагати від нинішніх можновладців та колишніх їхніх колег, які зараз в опозиції, а раніше були при владі, відповідей на такі запитання: «Коли будуть покарані посадові особи, причетні до виникнення пенсійної несправедливості? Коли нарешті буде встановлена пенсійна справедливість в Україні? Коли будуть повернуті мільйонам звичайних «чорних» українських пенсіонерів ті суми пенсій, які їм упродовж років не виплачували внаслідок встановленої несправедливості?»

Необхідно зрозуміти просту істину, що кожен рік, місяць, день зволікання з вирішенням проблеми пенсійної несправедливості — це поглиблення ганебного поділу українського народу на привілейованих «білих» і звичайних «чорних» пенсіонерів та неодержання­ справедливо нарахованих пе­нсій мільйонами українських громадян, які відходять у потойбічне, так і не дочекавшись справедливості в пенсійному забезпеченні!

Джерело: umoloda.kiev.ua
Розділи: Суспільство

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі