chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра у дев’яти мiстах країни та в діаспорi популяризуватимуть національний одяг

24 травня 2013 о 12:13

Колона людей, вдягнених в український народний одяг, у Львові вирушить від пам’ятника Степану Бандері, спуститься вниз по вулиці Дорошенка і завершить ходу біля монумента Тарасові Шевченку. Захід організувала Львівська міська рада з метою популяризації національного одягу та українських традицій. Парад вишиванок обіцяють зробити повністю аполітичним, лише з українською символікою і без жодних партійних прапорів. Взяти участь у ньому запрошують усіх охочих.

Схожа акція пройде і в інших містах держави та навіть за кордоном. Так, бажання організувати аналогічні марші висловили мешканці Рівного, Вінниці, Житомира, Сум, Полтави, Ужгорода та Одеси. Приєднаються до заходів і молодіжні організації діаспори з Великобританії, Андорри, Вірменії, Казахстану, Мозамбіку, Польщі, Португалії, Росії та Словенії.

Нагадаємо, традицію започаткували київські молоді активісти в 2008 році. І хоча у Львові паради вишиванок проводять кілька разів на рік, приєднатися до Всеукраїнського заходу львів’яни не відмовились. «Такий парад підкреслює наші традиції, національну ідентичність та силу, — пояснює «УМ» Андрій Шевців, начальник управління внутрішньої політики Львівської міськради. — Скільки точно людей прийде на марш, наразі сказати важко. Зважаючи на попередній досвід, коли в подібних акціях брали участь понад пiвтори тисячi людей, думаю, учасників не бракуватиме».

За словами пана Шевціва, не варто забувати і про те, що лише кілька десятиліть тому за вишиванку українця могли просто вбити. «Пригадаймо з історії, — каже вiн, — коли війська більшовика Муравйова увірвалися в 1919 році до Києва, їхньою жертвою ставали всі, хто розмовляв українською або мав на собі вишиту сорочку. Нехай «Мегамарш вишиванок» нагадає нам, та й усьому світові, що Львів — українське місто, яке ніколи не зречеться свого прекрасного коріння».

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути