chrome firefox opera safari iexplorer

«Клондайк для науковців»: унікальний музей старовинних інструментів створив житомирянин

06 червня 2013 о 13:04

15 років підприємець Федір Євтушенко збирає старовинні інструменти. Показує їх у своєму музей «Ремісничий двір», що в Житомирі по вул. Богдана Хмельницького, 42.

«Колекціонуванням почав займатися 30 років тому. Першою зібрав колекцію із 50 старовинних годинників. Її розпродав, аби почати власний бізнес. 1998-го на житомирському ринку купив старий склоріз. Він став першим експонатом колекції старовинних інструментів», — розповів Федір Євтушенко кореспонденту Gazeta.ua.

"Зараз у моїй колекції налічується 6 тисяч експонатів. Купую їх в антикварних магазинах і знаходжу серед металобрухту. Багато предметів подарували друзі і знайомі. Позаторік під'їхав на бусі один знайомий. Відкрив багажник і вивалив цілу купу усякого добра. Сказав: «Це тобі. Дома такого добра повно. Воно нам не треба, а палити жалко», — додав він.

500832_19

Інструменти

500832_3

500832_10

500832_16

Федір Євтушенко має власне підприємство з виготовлення дерев'яних вікон. Музей розташований у його дворі.

«Двір облаштували 5 років тому. Вивезли з нього 12 мішків будівельного сміття, посадили 60 ялинок і близько сотні кущів. Три роки тому почали виставляти у дворі експонати. Розміщую їх сам, бо цю роботу нікому довірити не можу», — сказав Федір Євтушенко.

Одразу за входом до музею на змурованому фундаменті стоїть 5-тонна австрійська пилорама кінця 19 століття.

«Це — єдиний пам'ятник пилорамі в Україні. Ходив за нею 3,5 роки, бо постійно мінялися власники підприємства, на якому вона стояла. Але мені таки вдалося її придбати. Попередні господарі її реставрували і паяли, але вона і зараз у відмінному стані. Якби була парова машина, на ній можна було б працювати», — сказав власник музею.

У дворі музею облаштована кузня. Навпроти — гончарний майданчик та сільськогосподарський павільйон. Тут представлено 200 сокир, 34 наковальні та 56 підков. Також в музеї є жорна, старовинні вимірювальні прилади, плойки для завивки волосся, паяльні лампи, слюсарні та каретні ключі, склорізи, паяльні лампи, машинки для стрижки і ножі.

«Наш музей — клондайк для науковців. Про кожен експонат можна написати докторську дисертацію, адже вони розповідають про 40 професій, які нині вже не існують», — сказав Євтушенко.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути