chrome firefox opera safari iexplorer

Київські новобудови можуть піти під землю через безсистемну забудову

17 червня 2013 о 09:42

Земна кора під столицею покрита георозломами. Один з розробників Генплану Києва Микола Романець розповів, що була проаналізована космічна зйомка Києва, зроблена фахівцями НАСА, пише Сегодня.

«Розломи в корі пролягають на глибині 3-4 і 15-18 км. Такі є під будь-яким великим містом, завжди є зони найбільш напружені під землею і менше, і це треба враховувати при детальному плануванні територій», — експерт.

За його словами, плита, яка знаходиться на лівому березі на глибині 20 км, потроху рухається вправо; та, що праворуч, «наїжджає» на неї. Причому ця межа йде приблизно по Дніпру, і в багатьох місцях — по місту.

В точках перетину ліній розломів вище ймовірність рухів цих плит, тому можуть з'явитися зсуви, що провокують техногенні катастрофи.

«Назву найнебезпечніші ділянки: Лиса гора, район, де в річку Либідь впадають її притоки Оріхуватка і Совка (розв'язка на Московській площі), Куренівка, Поштова площа, на лівому березі — Сухі гори, район Биківнянських могил і ДВРЗ», — каже Романець.

Всі ці місця містобудівники рекомендують освоювати вкрай обережно, адже крім розломів на глибині, ситуація ускладнюється ще й рухливими київськими ґрунтами, і безсистемною забудовою в останні роки.

«Раніше схили Дніпра були засаджені деревами і укріплені дренажною системою. А зараз висотне будівництво на кромці схилів розбалансувало цю систему і може спровокувати рух грунтів від Музею Великої Вітчизняної війни до Поштової площі і навіть до вулиці Глибочицької», — застерігає Романець.

Проте проблемні місця зараз активно забудовуються. На Куренівці місця промзон займають офісні центри, Лису гору оточують житлові висотки. Місцеві жителі активно чинять опір зведенню новобудов впритул до Совських ставків.

У столиці зсувонебезпечні зони займають 4,3 тис. га (5,5% від усієї площі міста).

«Геологічна ситуація повинна враховуватися при виділенні дозвільної документації на будівництво. Адже є різниця між малоповерховою забудовою та висотками! Зараз ми намагаємося не відводити землі в перерахованих геологами місцях», — пояснив заступник голови КМДА Михайло Кучук.

Нагадаємо, чиновники запевняли, що зсув в історичному центрі Києва під контролем.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути