chrome firefox opera safari iexplorer

Російська ніколи не стане державною в Україні

05 червня 2013 о 13:38

Японське видання «Modern Tokyo Times» надрукувало статтю «Російська як друга державна мова в Україні». У ньому м'яко, але наполегливо нав'язується думка про те, що російську мову треба обов'язково зробити другою державною мовою. Це, мовляв, потрібно для досягнення національного консенсусу. Автор пропонує до сміху просту формулу: всі україномовні громадяни беруть на себе зобов'язання вивчити російську, а російськомовні — українську. І тоді в суспільстві запанує мир і злагода.

Якби все вирішувалося так просто, то і проблем у людей не було б. Але вони були, є і будуть завжди. Бо «простота — страшнее воровства», стверджує російське прислів'я. На практиці практично всі україномовні громадяни російською володіють. А от чимало російськомовних навідріз відмовляються опановувати українською, вона ж «бандерівська».

Нам часто ставлять у приклад Канаду і Бельгію, де дві державні мови, чи Швейцарію, де їх аж три. Але будь-яке порівняння некоректне, говорили ще давні римляни. До того ж, канадської, бельгійської чи швейцарської мов у природі не існує. У переважній більшості розвинених країн є одна державна мова, яку держава захищає і розвиває. По-друге, в Україні зовсім інше становище: мова титульної нації, що складає 78% населення, віками утискувалася й не мала умов для вільного та повноцінного розвитку. Більше того — і за царату, і за більшовиків проводилася політика насильницької русифікації українців. Був лише невеликий проміжок національного відродження у 1920—1930-х роках, яке припинили репресії і геноцид українців. Віктор Федорович несподівано відповів: «Вивчайте українську, це буде нормально. Вивчайте інші іноземні мови. Ми живемо на українській землі, і ми повинні поважати і шанувати її».

Японці, що про нас написали, слабко знають нашу історію, а ще гірше — сучасну політику. Пригадую, як невдовзі після прийняття сумнозвісного мовного закону Ківалова-Колісниченка президента Віктора Януковича на зустрічі з громадянами запитали, коли російська мова стане державною. Віктор Федорович несподівано відповів: «Вивчайте українську, це буде нормально. Вивчайте інші іноземні мови. Ми живемо на українській землі, і ми повинні поважати і шанувати її».

А лідер фракції Партії регіонів Олександр Ефремов пішов ще далі. Він заявив, що російська мова поки що не може отримати статус державної через відсутність необхідного рівня підтримки в українському парламенті. «У нас немає в парламенті 300 голосів, які були б віддані за підтримку даного законопроекту. І лише у зв'язку з цим це питання не вирішується», — зауважив він.

Ці заяви дуже красномовні. Вони свідчить про те, що «регіонали» і не збираються робити російську державною. І не тому, що вони раптом стали патріотами. Просто це питання у них, як у шулерів п'ятий туз у рукаві. Доки воно стоїть на порядку дня, його можна використовувати для маніпулювання свідомістю громадян. Якщо воно зникне, то більше нічого «регіонали» не зможуть обіцяти виборцям. Перед кожними виборами вони знову використовуватимуть мовне питання як червону ганчірку для електорату.

Олекcандр Гунькоgazeta.ua

Розділи: Суспільство

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути