chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві майже не залишилося вільної землі для людей

27 червня 2013 о 09:02

У Києві залишилося тільки 150 га вільної від забудови землі, яку можна виділити жителям столиці.

Про це на прямій лінії «Комсомольскої правди» повідомив заступник голови КМДА Михайло Кучук, пишуть Коментарі.

«Вже майже три роки рішення про виділення вільних ділянок ми не приймаємо з однієї причини — тому що в Києві є вільних зон можливого індивідуального будівництва десь близько 150 га. Ця та земля, яка може бути виділена, і де люди можуть будувати будинки і там жити. 150 га — це 1,5 тис. осіб, які можуть отримати таку земельну ділянку, якщо видавати по 10 соток (0,1 га) ... А якщо говорити про киян, які хочуть отримати такі частки, то їх сотні тисяч», — сказав Кучук.

За його словами, адміністрація КМДА не хоче самостійно визначати, кому конкретно виділяти вільні від забудови ділянки.

«Ми попросили депутатів визначитися, які категорії киян зможуть отримати земельні ділянки. Або це будуть люди, які перебувають на квартирному обліку, або ветерани війни, або афганці, або чорнобильці. Київрада такої категорії не назвала і ми поки нікому земельних ділянок не виділяємо», — підкреслив Кучук.

Він зазначив, що за період, коли мером Києва був Леонід Черновецький, було виділено ділянки близько 3,5 тис. осіб, які в основному не були жителями столиці, а в основному були студентами з різних міст України.

«Більшість людей писали заяви і отримали ділянки, а акти на землю отримали п´ять-шість осіб за дорученням від 100-150, тобто — це очевидна корупційна схема, однак поки що нікого не заарештували і поки нікого не судять», — підкреслив Кучук.

Він додав, що депутати Київради не поспішають приймати рішення за фактом незаконного виділення землі.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути