chrome firefox opera safari iexplorer

За останні три роки в Україні не з’явилось жодного нового заповідника чи національного парку

03 червня 2013 о 13:32
foto.delfi.ua

Найбільше об’єктів природно-заповідного фонду України було створено 2009 року: тоді на території держави з’явилось 183 нових заповідних об’єкти. Про це повідомили у відповідь на інформаційний запит Тиждень.ua у департаменті заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України.

Загалом протягом 2006—2012 років в Україні було відкрито 785 нових об’єктів.

«Своєрідним стрибком в розбудові ПЗФ України стала серія указів президента Ющенка в 2008-10 років, коли було створено чи розширено близько 2-х десятків національних природних парків та заповідників. Протягом останніх 3-х років не створено жодного нового заповідника чи національного парку», – коментує Анатолій Подобайло, заступник директора з навчальної роботи Навчально-наукового центру «Інститут біології», кандидат біологічних наук.

За його словами, на оголошення пам’ятки природи місцевого значення йде рік-два, а для створення національного парку доводиться працювати десяток років.

Особливу стурбованість викликає питання охорони заповідників.

«Хоча національні, регіональні ландшафтні парки – це об’єкти, що є юридичними особами, мають штат охорони, проте й на них бувають зазіхання, згадайте ситуації із каналом через Дунайський біосферний заповідник, перекроювання Ялтинського заповідника», – нагадує Подобайло.

За його словами, значно гірша ситуація із заказниками, пам’ятками природи та заповідними урочищами, які не є юридичними особами, не мають штату охорони й «існують лише «на папері»».

«Їх в Україні близько 6,5 тис.: територіально вони складають третину ПЗФ України. Це невеликі об’єкти від 0.1 до кількох сотень га. По-суті, вони оголошені Указом Президента (якщо мають загальнодержавне значення) чи рішенням обласної ради (місцеве значення) та перебувають під наглядом землекористувачів та місцевої влади. В принципі, з юридичної точки зору, місцева влада не має права дати дозволу на забудову, оранку чи іншу роботу на території заказника чи пам’ятки природи», – розповідає експерт.

За його словами, фактично є випадки нехтування охоронним статусом земель.

«Наприклад, спроба забудови «Пирнівського» заказника в Київській області. 2005 року була спроба масової ліквідації лісових заказників у Рівненській області (15 одиниць). Лише прес-конференція громадськості призупинила цей процес», – відзначив Подобайло.

Проте загальної статистики таких втрат немає. Зокрема у департаменті заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України зазначили, що аналітичної інформації стосовно зниклих об’єктів не ведеться.

«Заказнику «везе», якщо його бере під опіку громадськість. Так загальнозоологічний заказник «Заріччя» в смт. Городище Черкаської обл. взяла під опіку громадська організація. Налагодили охорону, обладнали місця для відпочинку. За кілька років в заказнику з’явились нові види тварин», – зазначає Подобайло.

Водночас у відповідь на інформаційний запит Тиждень.ua у Генеральній прокуратурі України повідомили, що порушується все менше справ проти незаконних дій у заповідниках.

Так 2008 року було заведено 85 кримінальних справ, які стосуються порушень у природно-заповідному фонді та природних територіях і об’єктах особливої охорони.

2009 року було порушено 68 кримінальних справ, а 2010 року – 55.

«У зв’язку зі зміною порядку формування показників звітності про роботу прокурора, починаючи з 2011 року у статзвіті виокремлюються дані щодо охорони та використання земель оздоровчого, рекреаційного призначення та природно-заповідного фонду. Так у 2011 році порушено 53 кримінальні справи, а у 2012 – розпочато 29 таких кримінальних проваджень», – йдеться у повідомленні.

Розділи: Довкілля

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі