chrome firefox opera safari iexplorer

Настоятель має намір виселити з Лаври музеї та інститут

19 липня 2013 о 18:00
pravda.com.ua

Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло (Петро Лебідь) хоче  виселити з території Лаври структури, які не мають відношення до історії церкви.
Про це він розповів в інтерв'ю виданню «Вести», відповідаючи на запитання, як він бачить розвиток Лаври в майбутньому.

«Хочу виселити структури, які не мають відношення до історії Церкви», — сказав настоятель.

При цьому, за його словами, Музей друкарства має відношення до монастиря, «адже загальновідомо, що саме в Києво-Печерській Лаврі починалося перше регулярне книгодрукування в слов'янському світі».

"А Інститут підвищення кваліфікації (тепер він називається Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв), «Танцююча блоха» (так називають у народі Музей мініатюр народного умільця Сядристого), Музей театру, Інститут прикладного мистецтва — все це дуже далеко як від монастиря, так і від заповідника. Адже заповідник називається «Музей „Києво-Печерська Лавра“. Я хочу, щоб монастир був монастирем», — сказав Лебідь.

«Що стосується лікарні, яка знаходиться тут [йдеться про інфекційну лікарню, в якій в тому числі знаходяться ВІЛ-інфіковані], то я висловив свою думку: їй тут не місце. Однак я нікого з хворих і лікарів виганяти не збираюся, їм повинні підшукати гідне приміщення», — підкреслив настоятель.

Він також зазначив, що поки не бачив переліку з 75 об'єктів на території Лаври, які міністерство культури нещодавно передало УПЦ МП.

«На жаль, я поки цей перелік не бачив. Думаю, що вони передали все, чим ми користуємося і що ми і так самі відреставрували. Адже ви знаєте, як ми відстоювали кожен об'єкт — ми їх просто відбирали, і я цього не приховую. Так що нам передають те, що ми вже фактично маємо. Правда, сказали, що допомагати нам більше не будуть. Хоча нам особливо і не допомагали, так, потроху давали на реставрацію. Але ми не засмучуємося», — розповів настоятель Лаври.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі