chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відбулась унікальна презентація одягу, пошитого із справжнього серпанку

05 липня 2013 о 18:42

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї 5 липня відбулася унікальна презентація одягу, пошитого зі справжнього серпанку. Серпанкову тканину було виготовлено в наші дні у майстерні історичного ткацтва «Легенди Волині», що в м. Радивилів, повідомили організатори виставки.

Зокрема,  представлено два повні жіночі серпанкові строї, прототипом для яких став одяг із с. Крупове Дубровицького району Рівненської області. Оригінали строю зберігаються у Сарненському історико-етнографічному музеї.

Крім цього, на презентації  показано сучасну інтерпретацію використання серпанкового полотна – весільне вбрання в етнічному стилі.

Майстриням знадобилося три роки, аби «з нуля» відродити особливості ткання серпанкового полотна. Було здійснено близько сотні спроб, доки структура і товщина тканини почала відповідати історичному оригіналу початку XX ст.

Легка напівпрозора тканина у давні часи була мрією українських дівчат, у неї вбиралися заможні панянки, а наречені мали серпанкові елементи одягу, коли йшли до шлюбу. Зазвичай серпанок використовували для обмотування голови. Побутування повного серпанкового строю зафіксована на теренах України лише в Дубровицькому районі Рівненської області. Саме тому відтворити такий унікальний одяг було надзвичайно цікавим завданням і справжнім викликом для майстерні «Легенди Волині».

Довідка. Місце проведення презентації: м. Рівне, Рівненський обласний краєзнавчий музей, вул. Драгоманова, 19. Час презентації: 5 липня 2013 року, 14:00.

Джерело: ZAXID.NET
Розділи: Новини культури

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути