chrome firefox opera safari iexplorer

Українське диво на фестивалі німого кіно

31 липня 2013 о 14:49

На найбільшому і найстарішому 32-му Фестивалі німого кіно у Порденоне (32nd Pordenone Silent Film Festival) буде представлена ​​вітчизняна програма Українське диво (The Ukrainian Miracle), повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

Програма складатиметься з восьми українських німих фільмів, відреставрованих та озвучених на замовлення Центру Довженка в 2011—2013 роках:

Боротьба велетнів (1926)

Сумка дипкур'єра (1927)

Два дні (1927)

Нічний візник (1929)

Арсенал (1929)

Шкурник (1929)

Хліб (1930)

Земля (1930)

У центрі Довженка зазначили, що вперше програма українських німих фільмів буде представлена ​​так широко у рамках найавторитетнішого спеціалізованого фестивалю. Переговори з директором фестивалю Девідом Робінсоном щодо організації української програми в Порденоні почалися на торішньому фестивалі, де Україна представляла свій фільм, і успішно закінчилися на початку цього літа.

Фільми програми будуть представлені в живому музичному супроводі українських, білоруських, польських, російських і місцевий італійських музикантів: ДахаБраха, Юрій Кузнєцов, Port Mone, Marcin Pukaluk та ін.

Фестиваль німого кіно в Порденоне в цьому році відбудеться 5-12 жовтня.

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути