chrome firefox opera safari iexplorer

Відкривається виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття”

12 липня 2013 о 12:58
prostir.museum.ua

12 липня  у корпусі № 25 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в рамках відзначення 1025-річчя Хрещення Русі відкриється виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття”.

Церква Спаса на Берестові – унікальна пам’ятка архітектури у комплексі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Доля цього храму тісно пов’язана з діяльністю київського митрополита Петра Могили, який, вважаючи його спорудою рівноапостольного князя Володимира, в 1643 р. своїм коштом відбудував святиню та розписав “перстами греков”.

Фрески, виконані грецькими майстрами, яких запросив Петро Могила, є зразком високого рівня малярства пізньої візантійської традиції, що не має аналогів на теренах України.

На стінах і склепіннях давньої частини храму місцями також збереглися фрески кінця ХІ – початку ХІІ ст. (близько 80 кв.м). Однак про їхнє існування довго було невідомо. Рівно 33 роки тому, 12 липня 1970 р., в день пам’яті Первоверховних апостолів Петра і Павла, одну з композицій – “Явлення Христа учням на Тіверіадському морі”, було випадково виявлено під час реставраційних робіт, які проводилися під керівництвом відомих українських реставраторів А.Й. Марампольського, В.П. Бабюка і Г.Ф. Честнейшого.

Цей розпис виконано у кращих традиціях константинопольської живописної школи. Він також не має прямих аналогів в монументальному малярстві Києва кінця ХІ – початку ХІІ ст. Виявлення фрески стало справжньою сенсацією. Одразу ж постало питання про повне розкриття давніх фресок, а разом з тим – про зняття композицій 40-х рр. ХVІІ ст., які закривали їх. Колектив реставраторів розробив оригінальну технологію цього складного процесу. Із західної стіни внутрішнього притвору було обережно знято весь стінопис могилянського часу. Зняті десять композицій середини ХVІІ ст.: “Тайна Вечеря”, “Воскресіння Лазаря”, “В’їзд до Єрусалима”, “Омовіння ніг”, “Пророк Михей”, “Пророк Осія”, “Пророк Амос”, “Пророк Іоїль”, “Пророк Ієзекіїль” були покладені на основу та закріплені на спеціальні підрамники. Згодом ці фрески зберігалися у фондах Заповідника і не були доступні для огляду.

Нинішня довгоочікувана виставка, розташована в приміщенні колишньої Микільської больничної церкви, дає унікальну нагоду побачити розписи могилянської доби зблизька. Ця виставка становить великий інтерес для дослідників вітчизняної культури й мистецтва. Вона дає змогу вирішити цілу низку питань, що стосуються атрибуції, іконографії, стилістики, богословського задуму розписів. Водночас виставка буде цікавою і для широкої громадськості. Глядач побачить пам’ятки, без перебільшення, світового рівня, які нададуть змогу долучитися до мистецтва Києва І-ї половини ХVІІ ст., про яке наші уявлення поки що дуже приблизні.

У залі виставки відвідувачі ознайомляться не лише з величавими витворами мистецтва – фресками ХVІІ ст., але й отримають вичерпну інформацію про сам храм, зможуть подивитись науково-документальний фільм про виявлення та повернення з небуття реставраторами живопису ХІІ ст.

Експонування десяти фрескових композицій доповнюється відреставрованим портретом митрополита Петра Могили.

Виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття” має привернути увагу і до долі самого храму, який вже довгий час потребує комплексних реставраційних робіт, адже жодна з реставрацій стінопису, розпочата у радянський і пострадянський час, не була завершена. Через це і нині він не доступний для відвідувачів. Сподіваємося, що незабаром весь ансамбль унікального малярства цього давнього храму буде відреставрований і доступний для огляду.

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі