chrome firefox opera safari iexplorer

Скільки українцеві треба не їсти і не пити, щоб купити квартиру?

21 серпня 2013 о 13:42

Середньостатистичний українець може за вісім років накопити на однокімнатну квартиру. Але це якщо не витрачати ні копійки із зарплати.

Таких висновків дійшли аналітики сайту приватних оголошень Slando, дослідивши вартість квартир по регіонах України і порівнявши їх із середньою зарплатою.

У найбільш виграшному положенні у плані доступності квартир опинилися жителі Луганської і Кіровоградської областей. Тут відкладати зарплату доведеться менш як п'ять років. Жителям Одеської і Київської областей повезло найменше – збирати на квартиру потрібно буде більш як десять років.

Але високі ціни на нерухомість у Київській області спостерігаються тільки на периферії столиці. Тут через велику кількість новобудов середня ціна виявилася істотно вищою, ніж в інших регіонах. Якщо шукати житло у віддалених від Києва районах або розглядати квартири у старих будинках, то ціни там будуть істотно нижчими від середньостатистичних.

При цьому у самій столиці, враховуючи високі середні зарплати (більш як 5 тис. грн.) і велику кількість пропозицій квартир у будинках ще радянської забудови, відкладати гроші доведеться 5,5 року.

Якщо врахувати, що у середньому українець може відкласти із зарплати близько 10%, то термін накопичення фінансів розтягнеться на десятки років.

Нагадаємо, за період з 1 січня по 30 червня 2013 року по 10 адміністративним районам Києва було здійснено 8 182 угод купівлі/продажу квартир на вторинному ринку і 5 934 квартири продано у недобудованих будинках.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Аналітика

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути