chrome firefox opera safari iexplorer

Археологи розвідують напрями розкопок у Софії Київській

18 вересня 2013 о 15:06

На території Софійського музею розпочалися розвідувальні археологічні дослідження, аби визначити напрями і масштаби розкопок на наступні роки.

Про це Укрінформу повідомив завідувач сектора археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

«Археологічну розвідку зумовила потреба в чіткому визначенні локалізації решток храму ХІ століття, стратиграфії ділянок, потужності культурних шарів тощо. Для досліджень закладено три шурфи. В одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття. Деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах храм Святої Ірини. Однак глибші дослідження проводитимуться наступного року. Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару власне садиби Софійського собору», — розповів Бобровський.

Науковець також поінформував, що завдяки археологічним розкопкам минулими роками було знайдено залишки мурованої давньоруської лазні XI ст. та фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби. У попередні роки на території садиби археологи натрапили на фундаменти різних споруд XVII ст. Їхні повторні дослідження, на думку Бобровського, дадуть змогу знайти входи до підземних комплексів і господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника «Софія Київська» та Інституту археології НАНУ під керівництвом члена-кореспондента НАНУ Гліба Івакіна.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Новини культури

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути