chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи визначили десятку затятих ворогів українських заповідників

19 вересня 2013 о 11:17

Природний заповідник — це особлива територія, на якій, відповідно до чинного законодавства, забороненi полювання, риболовля, організація місць відпочинку, будь–яка сільськогосподарська діяльність.

Але чи так це насправді? Київський еколого–культурний центр на чолі з його директором Володимиром Борейком дослідив ситуацію, яка склалася навколо заповідних зон за останні 10 років, і з’ясувалося, що все так красиво і «гладенько» тільки на папері.

Насправді закони та заборони вже давно не діють, а цінні та унікальні території стали ласими шматками для окремих осіб, пише Україна молода. 

Центр провів контент–аналіз публікацій у ЗМІ, опитування з приводу того, хто є найзатятішими ворогами українських заповідників.

«Результати дослі­джень просто шокували: виявляється, довкіллю шкодять ніяк не депутати, місцева влада, а ті, на кого покладена велика місія — охороняти ці території — чиновники Міністерства екології України та самі ж директори заповідників», — розповідає Борейко.

Топ–10 ворогів українських заповідників, за версією Центру, виглядає наступним чином.

На 10–му місці — російський кінорежисер Федір Бондарчук, який під час зйомок свого фільму в Казантипському заповіднику завдав флорі та фауні цієї зони збитку на 100 тис. грн.

На 9–му місці — директор Нікітського ботсаду Валерій Єжов, який перетворив ввірений йому мис Мартьян на пляж для багатих відпочивальників.

На 8–му місці — колишній директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков — за браконьєрство цінних видів грибів та креветок (був затриманий в 2012 році).

7–ме місце відхопив директор Кримського заповідника Володимир Андросов — за організацію полювання для чиновників на території заповідника.

На 6–му місці — директор Ялтинського гірничо–лісного заповідника Володимир Капітонов — за незаконний випас худоби, полювання.

5–те місце — директор заповідника «Медобори» Михайло Музика — за незаконну вирубку деревини (за 2012 рік на території заповідника було заготовлено 3844 кубометри дерева на площі 265 га).

На 4–му місці — директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич — за незаконний вилов риби в зоні заповідника.

3–тє місце — директор Карадазького заповідника Алла Морозова — за незаконне катання та купання туристів на 27 суднах, розміщення будинків відпочинку на території заповідника.

На 2–му місці — голова Ради Міністрів АР Крим Анатолій Могильов, під керівництвом якого у 2013 році було прийнято рішення про скорочення території Ялтинського гірничо–лісного заповідника на 700 га.

А очолив ганебний рейтинг директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології України Віктор Канцурак, який організував затвердження лімітів на масове добування у природних заповідниках природних ресурсів — деревини, сіна.

Водночас гран–прі рейтингу екологи віддали народному депутату України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках.

Екологи оприлюднили цей рейтинг не просто заради демонстрації — вони просять уряд України відреагувати на численні правопорушення, які стосуються природних заповідників. Що ж до номінантів топ–параду, то висновок тут очевидний — захисники природи вимагають зняття цих осіб зі своїх посад.

Розділи: Довкілля

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути