chrome firefox opera safari iexplorer

Експерти не бачать Київ європейською столицею

13 вересня 2013 о 10:04
radiosvoboda.org

Знищення історичного середовища Києва перетворює столицю України на провінційне місто, зазначають експерти. На їхню думку, це помітно на прикладі Хрещатика, який місцеві керманичі часто називають «символом Києва», а самі кияни порівнюють з великим базаром, повідомляє Радіо Свобода.

Хрещатик став головною вулицею Києва близько двохсот років тому, після того, як сюди з Подолу перемістився торговий центр міста. З кінця XVIII століття Хрещатик перебуває у постійному стані розбудови і перебудови, розвиваючись відповідно до потреб міста та смаків інвесторів.

Нині гострі дискусії викликають реконструкція Центрального універсального магазину і плани побудувати діловий багатоповерховий центр навпроти ЦУМу, на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького.

«Фасад практично ми залишаємо без змін»

Компанія «Еста-Голдінг» вклала понад 100 мільйонів доларів США у модернізацію ЦУМу, що передбачає збільшення поверхів (до 7 надземних поверхів) і перебудову внутрішньої площі будинку.

«Фасад практично ми залишаємо без змін, за винятком кількох деталей на останніх поверхах. Але ми перебудовуємо фактично все, що є за фасадом», – повідомив журналістам менеджер компанії Андрій Сварчковський.

А на місці садиби – пам’ятки історії XIX сторіччя місцевого значення, де у радянський час знаходився центральний гастроном – має з’явитись 12-поверховий діловий центр. Як повідомив журналістам голова комісії з питань культури Київської міськради Дмитро Нікульшин, Міністерство культури позбавило будівлю охоронного статусу і погодило з інвесторами проект будівництва.

«У даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься»

Віце-голова Українського товариства охорони пам’яток Микола Пархоменко стверджує, що реконструкція цієї частини Хрещатика може стати прецедентом знищення забудови кінця XIX сторіччя.

«Цей квартал треба реабілітувати, а реабілітація – це виключно ремонт і реставрація. Цей проект іде саме під цим грифом, але у даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься. У кращому разі, буде збережена лише одна стіна на рівні трьох поверхів», – упевнений Пархоменко.

Архітектор Лариса Скорик у розмові з Радіо Свобода зауважила, що Хрещатик потребує нових архітектурних рішень, насамперед – реконструкції Майдану Незалежності. А от реабілітувати забудову позаминулого століття фактично неможливо.

«Ще 1975 року стояло питання, що цей квартал треба якось по-божому реконструювати і що треба по можливості зберегти і потихеньку, сказати б, його «нарощувати» хоча би до середньої висоти більшості будівель Хрещатика. Але донині цей квартал «провалений», – стверджує вона.

Київський публіцист і дослідник Сергій Грабовський упевнений, що нинішній вигляд Хрещатика символізує поступове перетворення Києва на провінційне російське місто.

«Київ в останні роки перетворюється на провінційне російське місто. Якщо послухати пісні, які звучать на кожному кроці, то це або шансон, або щось другорядне з західної музики. Якщо подивитись на вивіски, які з’явились за останні три роки – «Вареничная Катюша» і тому подібне, то це – провінційне російське місто. Це зовсім не європейська столиця і навіть не українська провінція», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.

Ця тенденція проявляється не лише у російськомовних вивісках і піснях, і не тільки на захаращеному генделиками і сміттям Хрещатику – вона проявляється у поведінці людей та їхньому байдужому ставленні до свого довкілля і свого міста, констатує Грабовський.

Розділи: Суспільство

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі