chrome firefox opera safari iexplorer

Освітянські «експерименти» Табачника викликають обурення у науковців

02 вересня 2013 о 11:41

Згідно з нововведенням, усім нинішнім п'ятикласникам після девятого класу доведеться обрати профіль навчання. Наразі вся підготовка до профільного навчання залишається лише на папері.

Згідно з нею, у десятому та одинадцятому класах залишиться тільки шість обов'язкових предметів: математика, іноземна мова, природознавство, українська мова та література, історія України і всесвітня, а також фізкультура. Усе інше учні обиратимуть самостійно, повідомляє ТСН. 

«Ви захоплюєтеся українською літературою й історією України – у вас буде шість уроків, а фізики два», — пояснив голова Міносвіти Дмитро Табачник. 

Через фізику профільне навчання і почали критикувати. Українські науковці написали міністрові Табачнику відкритий лист: «Ви виховуєте націю невігласів — не може бути такого, щоб фізика не увійшла до переліку обов»язкових предметів", — обурилися науковці. 

«Просто більше годин на якийсь предмет за відсутності бази, технології і таке інше — це також буде профанація профільного навчання», — вважає заслужений вчитель України Віктор Громовий. 

Дехто називає профанацією й інше нововведення Міністерства освіти. Цього року всі п'ятикласники обов'язково мусять вивчати другу іноземну мову на вибір. Офіційно це називається новим державним стандартом. 

«Новий стандарт вступає в силу з першого вересня, а виконувати цей стандарт немає кому», — нарікає заступник директора загальноосвітньої школи Інна Нестоїтер. 

Проте чиновники заперечують брак кадрів і звітують натомість про те, що найбільше українських школярів другою іноземною обрали німецьку та російську. 

Джерело: УНІАН
Розділи: Новини освіти

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути