chrome firefox opera safari iexplorer

Озеро графів Шенборнів на Закарпатті відкриють для туристів

17 вересня 2013 о 16:03

Озеро Тур у Перечинському районі на Закарпатті, одне з улюблених місць австрійських графів Шенборнів-Бухгеймів, буде відкрито для громадськості до історичної річниці – 285 років з часу дарування імператором Австрії закарпатських земель Лотару Францу Шенборну.

Про це власкору ІА ZIK повідомив Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ.

«У лютому 2013 року робітники під час відновлювальних робіт у парку родини Шенборн знайшли рештки давніх скульптур, це, зокрема, голова апостола Луки та погруддя апостола Матвея. Віднайдено рештки ще кількох знищених скульптур, зображення яких не вдалося остаточно ідентифікувати, є здогади що це погруддя св. Яна Непомуцького – покровителя млинарства та св. Губертуса – покровителя мисливства, – каже Федір Шандор. – Відомі західноукраїнські спеціалісти-реставратори стверджують, що знайдені залишки пам’ятників, очевидно, були створені на початку ХІХ століття».

За словами членів експертної групи Василя Криванича та Михайла Колодка, наразі відновлено та встановлено на парапети кам’яного моста реставровані скульптури святого Матвея, святого Луки, святого Марка та святого Іоанна.

Довідка ІА ZIK

У рамках відновлення історичної спадщини у Перечинському районі ведеться відновлення знищеного одного з семи штучних озер Шенборна. Його контури нагадували карту Австро-Угорщини 1867 року.

Наразі проведено важливі підготовчі дії, і тому є всі сподівання, що ці роботи дійдуть до завершення у вересні 2013 р., а наразі озеро Тур вичищено, реконструйовано хресну дорогу, сформовано острівну частину, куди привезено середземноморську сосну та далматинське каміння з Адріатики – як символ Хорватії, реконструйовано давній водяний млин св. Яна.

14 листопада

Інші дати
Народився Андрій Малишко
(1912, м.Обухів, Київська область - 1970), український поет, перекладач, літературний критик. Автор численних збірок поезій («Лірика», «За синім морем», «Далекі орбіти», «Дорога під яворами»), поеми «Прометей».
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов»їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. » (Андрій Малишко)
Розгорнути