chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві ще одна скандальна забудова

12 вересня 2013 о 13:46
golos.com.ua

Будинок на розі вулиць Хрещатик та Б. Хмельницького (40/1), збудований у кінці ХІХ сторіччя, може стати історією.

Нові власники збираються його повністю перебудувати, знехтувавши не лише охоронним статусом, а й тим, що будівля знаходиться в єдиному вцілілому після війни кварталі на головній вулиці столиці.

Про це вчора журналістам під час прес-конференції розповів народний депутат ІІ-VІ скликань Володимир Стретович, пише Голос України.

Хрещатик 40/1 більше відомий корінним киянам як Центральний гастроном. За радянських часів це був один з небагатьох продуктових магазинів, що працював до 23-ї години. А краєзнавці вказують, що з цим будинком пов’язана значно цікавіша історія.

Висотка на Хрещатику

До революції тут розміщувався так званий «готель Кане» — дешеві мебльовані кімнати, які можна було винаймати не лише на кілька днів, а й на кілька років.

Особливої слави готель зажив завдяки його мешканцям. Зокрема, серед них були художник Михайло Врубель, гетьман Павло Скоропадський, драматурги Панас Саксаганський та Іван Карпенко-Карий, поет Максим Рильський.

Володимир Стретович вважає, що там непогано було б відновити готель з номерами Врубеля, Скоропадського, а не знищувати будівлю повністю. Водночас, схоже, саме це збираються зробити нові власники. «Новобудова матиме висоту 55 метрів, тоді як існуючим генеральним планом Києва в Центральному історичному ареалі заборонено будівництво споруд вище за 27 метрів», — обурюється пан Стретович.

Врятувати те, чого немає

Утім, сьогодні будинок не нагадує ані «готель Кане», ані сучасний хмарочос. Це, швидше за все, — непорозуміння на центральній вулиці (на знімку — на передньому плані).

Три верхні поверхи щільно затягнуті рекламним «простирадлом». На першому — за ятками «Морозиво», «Чікен бургер» та іншими, що вросли у будинок, навіть не видно стін.

Здогадатися, що ця споруда є хоч якоюсь цінністю, перехожому практично неможливо, і, вочевидь, якщо найближчим часом власники не візьмуться до ремонту, то не знадобиться навіть дискусія — будинок зруйнується сам.

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути