chrome firefox opera safari iexplorer

Якщо вивести з тіні обіг жетонів, то проїзд має подешевшати на 30%

03 вересня 2013 о 15:53

Працівники метро заробляють на жетонах фантастичні суми грошей. Про це програмі «Гроші» розповів колишній працівник київської підземки. 

За його словами, пасажири, які катаються в переповнених вагонах, навіть не здогадуються, що можливо збирають комусь на приватний автомобіль. Адже всі вони купують в метро жетони, на які чеки не видають. 

«Емісію цих жетонів відстежити неможливо, тому що на жетоні немає ні номера, ні розпізнавальних знаків», — говорить екс-працівник метро. 

Зазначимо, раніше у пресі вже з'явилася інформація, що 30% жетонів обертаються в тіні.

«Факти витоку жетонів з метрополітену є. Це поле для корупції», — зазначив експерт з питань транспортної галузі Богдан Аганін. 

Тим часом у метрополітені роками жаліються на зношені вагони, рейки і шпали. Метро хоч і перевозить мільйони пасажирів, але заявляє про сотні мільйонів збитків. І віднедавна навіть хоче підвищити вартість проїзду для українців — з двох до чотирьох гривень.

«Ну не дві гривні, точно, що не дві», — прокоментував працівник Київського метрополітену.

І дійсно, у співробітників метро гроші йдуть лише на «важливі потреби» — наприклад, святкування річниці метрополітену обійшлося в 4 мільйони гривень. 

Згідно з даними фінансової перевірки підземки, окрім розкішного дня народження, фінансову недбалість керівництва метро оцінили майже в 100 мільйонів гривень за лише приблизно рік. 

Водночас колишній працівник КП «Київський метрополітен» Анатолій каже, що це лише квіточки. Справжню діру у бюджеті метрополітену пробиває той самий звичайний пластиковий жетон, який пасажири купують щоранку. 

«У метрополітені в турнікетах вмонтовані так звані фіксовані блоки — це засіб, який враховує кількість пасажиропотоку, пройдений, скажімо, з ранку до закриття метрополітену. Кожний жетон, який впав, це пройдена одиниця. Досить відключити цей фіксований блок і кількість жетонів, які опустилися в купюроприймач турнікета, визначити ні практично, ні теоретично неможливо», — розповів Анатолій. 

Спритність рук вже довели працівники однієї зі станцій столичного метро. Вони вкрали більше мільйона гривень, цілий рік поспіль витягуючи гроші з автоматів для поповнення проїзних карток.

Чи слугують жетони знаряддям для «збивання» грошей, прокоментував експерт. «Якщо у нас пасажиропотік мільйон людей на день, може бути мільйон гривень втрат», — зазначив Аганін. 

І дійсно, варто лише почати спостерігати за обігом жетонів. Так, журналісти програми «Грошей» запримітили жінку-контролера, яка поклала жетон на турнікет і залишила. Навіщо вона це зробила, не зрозуміло. 

«Є кілька чорних заводів, які роблять ці жетони, вони ж не мають жодних номерних знаків», — додає екс-працівник метро.

Керівництво метрополітену не знайшло часу, щоб висловити власну думку з цих питань. 

А тим часом експерти підраховують, як насправді може працювати підземка. 

«Цілком можливо, що за пільговиками — це 10-15%, з відпливу жетонів — це теж близько 10-15% від загального. Наведення порядку в київському метрополітені може призвести до збільшення виручки на 20-30%», — пояснив експерт з питань транспортної галузі. 

Але у метро навпаки пропонують підняти вартість проїзду. Хоча якщо порахувати і дійсно вивести з тіні обіг жетонів, про який говорять експерти, проїзд має не подорожчати, а подешевшати — приблизно на 30%. 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що оплата за проїзд в київському метро буде різною.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути