chrome firefox opera safari iexplorer

Меморіальні знаки Іванові Франку у Відні: науковці проти демонтажу

31 жовтня 2013 о 11:00
Olesia Jaremchuk

У Відні триває дискусія довкола пам’ятних знаків, присвячених Іванові Франку, зокрема меморіальної дошки на будівлі Віденського університету. Науковці називають закиди на адресу письменника помилковими.

У столиці Австрії триває суперечка довкола пам’ятних знаків, присвячених Іванові Франку, який навчався у Віденському університеті. Розпочалася вона з ініціативи вихідця з України Еміля Ланґерманна, котрий переклав німецькою мовою витяги із творів Франка, які, на його думку, свідчать про антисемітизм письменника. Через це Ланґерманн вимагає від мерії та університету Відня демонтувати пам’ятні знаки Франкові. Підтримали цю ініціативу й кілька організацій, зокрема Єврейська релігійна громада Відня (IKG) та Австрійський комітет Маутгаузена (MKÖ).

Франко — «палкий антисеміт»?

На думку члена ради директорів IKG Раймунда Фастенбауера, у творах Франка присутні «численні висловлювання антисемітського характеру». Це, за його словами, заклало основу для того, «що під час Другої світової війни в Україні дійшло до винищення єврейства — за значної допомоги місцевого населення». У заяві на сайті IKG Франка називають «ідолом фашистів, котрі співпрацювали із націонал-соціалістами». Тоді як на думку очільника MKÖ Віллі Мерного, Франко є «українським націоналістом і палким антисемітом», йдеться в його заяві на сайті організації.
DW.DE

Deutsche Welle зв’язалася і з Емілем Ланґерманном, у якого поцікавилася, чому він ініціював знесення пам’ятних знаків, зокрема меморіальної дошки в університеті, саме тепер — через 20 років після її встановлення. «Про існування дошки я дізнався випадково наприкінці 2009 року, бо до цього університету не маю ніякого відношення», — відповів Ланґерманн. На його думку, про антисемітизм Франка «відомо широким єврейським колам».

«Перебільшені» звинувачення та «помилкові» формулювання

Аби перевірити закиди на адресу Франка, Віденський університет 24 та 25 жовтня провів науковий симпозіум «Іван Франко та єврейське питання в Галичині». За словами заступника голови Інституту славістики Віденського університету професора Алоїза Вольдана, на симпозіумі були присутні провідні україністи світу — з України, Ізраїлю, а також української діаспори у США. Долучилися до дискусії й австрійські дослідники, серед як історик Східної Європи Андреас Каппелер. «Усі ці компетентні люди вважають, що Франко не був антисемітом», — сказав професор Вольдан у розмові з DW. Дослідник вважає, що звинувачення на адресу Франка «сильно перебільшені».

«У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв — цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, — це нісенітниця. У цьому Франко абсолютно не винен. І формулювання на кшталт „палкий антисеміт“ є абсолютно помилковими», — заявив Алоїз Вольдан. Окрім того, на його думку, «знову й знову замовчується те, що в текстах Франка є дуже багато прихильних до євреїв пасажів». Він також підкреслив, що несправедливо оцінювати постать Франка за сучасними критеріями. «Антисемітизм» сьогодні — після Голокосту — означає щось інше, аніж у 1870—1880 роках", — вважає Вольдан.

На думку професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, який також брав участь у симпозіумі, тон дискусіям задав виступ Вольфа Московича з Єврейського університету в Єрусалимі. Він «вважає звинувачення Франка в антисемітизмі великим непорозумінням», цитує професор Грицак свого ізраїльського колегу. Сам Грицак детально проаналізував наведені в листі Ланґерманна цитати. «У більшості випадків це цитати Франка, які належать не йому, а які він вклав в уста своїх героїв — і вони відображають спосіб думання цих людей цього часу, який дійсно певною мірою був антисемітський, — говорить дослідник. — Коли ж Франко говорить власним голосом, тобто від самого себе, то це голос, який повний симпатії і співчуття до євреїв».

Ярослав Грицак є автором книжки «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота», за яку нещодавно отримав польську премію імені Єжи Гедройця. Свій виступ на віденському симпозіумі він присвятив двом творам молодого Франка, у яких той, за словами Грицака, «справді вживає певних антиєврейських стереотипів». Дослідник пов'язує це із відомими соціалістичними поглядами Франка. За словами Грицака, ліві інтелектуали того часу засуджували «багатий єврейський капітал, зокрема за те, що він експлуатує робітничий клас чи селянство», проте ці погляди не мали шовіністичного або расового підґрунтя.

«Коли Франко відходить від соціалізму, в нього більше таких речей не трапляється. Навпаки — дедалі більше позитиву до євреїв», — зазначає професор. На його думку, більшість учасників симпозіуму наголошували на тому, що, аби «розуміти Франка, треба розуміти його добу». Тоді як наведені Емілем Ланґерманном цитати вирвані «не тільки з тексту, але і з контексту», вважає Ярослав Грицак.

Слово за ректоратом Віденського університету

За словами речниці Віденського університету Корнелії Блюм, присвячений Франкові симпозіум у виші був організований через те, що «Віденський університет серйозно поставився до озвучених сумнівів». «Цей симпозіум є важливим джерелом інформації для університету», — запевнила Блюм у розмові з Deutsche Welle. Вона також розповіла, що рішення ректорату університету щодо подальшої долі меморіальної дошки Франкові з'явиться вже найближчими днями.

Як запевнив DW професор Вольдан, результати симпозіуму «Іван Франко та єврейське питання в Галичині» теж невдовзі будуть опубліковані. Тож, із ними зможуть ознайомитися всі охочі. За словами Грицака, незабаром з'явиться також і книжка дослідника Романа Мниха, присвячена активним зв'язкам Івана Франка із віденськими євреями.

Джерело: DW
Розділи: Новини культури

19 жовтня

Інші дати
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі