chrome firefox opera safari iexplorer

На захист Франка у Відні стали і українські, і єврейські вчені

25 жовтня 2013 о 11:32
lnu.edu.ua

На захист Івана Франка до Відня приїхав цілий «десант» українських науковців, зокрема, Григорій Грабович із Гарварда, Тамара Гундорова з Академії наук України та Ярослав Грицак із Українського католицького університету.

Як повідомляє «Радіо Свобода», у столиці Австрії вимагають демонтувати пам’ятні знаки Іванові Франку. Із таким закликом до магістрату Відня звернувся виходець із України Еміль Лангерман. Попри те, що Франко в Австрії – один із небагатьох ушанованих українців, Еміль Лангерман вважає, що письменник такої честі не гідний, бо у своїх творах нібито сповідував антисемітизм. На захист Франка у Віденському університеті скликали наукову конференцію. Вчені, серед яких професор із Єрусалима Вольф Москович, не погоджуються із вимогою демонтувати пам’ятні знаки Каменяреві.

На фоні численних погрудь і монументів на території Віденського університету меморіальна дошка Іванові Франку виглядає дуже скромно. Вона розташована між двома аудиторіями у крилі, де вивчають здебільшого германістику. Але саме ця дошка – а також Франкове погруддя біля однієї з церков у Відні – не сподобалися Емілю Лангерману. Завдяки статті в одному з австрійських видань він миттю став відомим і в українському інтернеті.

Лангерман вимагає від магістрату Відня демонтувати пам’ятні знаки Франкові, бо той нібито антисеміт. У документах, які австрієць, виходець із України, надав міській владі, наводяться цитати з різних творів Каменяра, зокрема ті, де письменник використав слово «жид».

Меморіальну дошку і погруддя Івана Франка, на думку Лангермана, варто замінити на пам’ятні знаки Соломії Крушельницькій і Лесі Українці.

«Українці повинні мати такі орієнтири, як Українка чи Крушельницька або як Солов’яненко, як Коцюбинський, а не такі радикали, які лише поляризували суспільство», – стверджує Еміль Лангерман.

Із тезою про антисемітизм Франка погоджуються не всі. Професор Вольф Москович із Єврейського університету в Єрусалимі вважає Франка «другом євреїв» і наголошує, що у жодній укладеній євреями енциклопедії не знайшов негативної характеристики українського письменника.

Москович нагадує про багату літературну спадщину Франка і про його значення для світової літератури, а також застерігає від розпалювання міжетнічної ворожнечі.

«Ми, євреї, не маємо багато друзів у світі. У час, коли наша держава лишається у небезпеці, в Україні ми маємо загалом прихильне до нас українське суспільство. Чому ми маємо псувати ці відносини? Чому? Я не розумію», – зазначив Москович під час конференції «Іван Франко та єврейське питання у Галичині», організованій Інститутом славістики Віденського університету.

Професор Ярослав Грицак під час виступу у стінах Віденського університету подякував єврейській громаді за дискусію довкола постаті Івана Франка, однак висловив упевненість, що закиди щодо антисемітизму є перебільшеними.

Ярослав Грицак навів приклад: в «антисемітизмі» Франка звинувачують почасти за повість «Борислав сміється». Там, за словами професора, не один раз зустрічаються образливі для євреїв слова. Однак, наголошує Грицак, критики забувають, що ці слова лунають із вуст літературних героїв, образи яких Франко змальовував із реальних людей, котрі існували за специфічних обставин у специфічний час.

«Не треба ототожнювати цю тему, якою вона була на початку ХХ століття, з соціальною дискусією довкола цього питання, яку маємо сьогодні. Потрібно знати контекст, щоб порушувати це питання», – вважає український професор.

В Інституті славістики Віденського університету сподіваються, що підсумками конференції зацікавиться віденський магістрат. Попри наміри Еміля Лангермана відстоювати свою позицію, науковці кажуть: Франко заслуговує на те, щоб бути – точніше, залишатися – постаттю не лише для України, а й для Австрії.

Нагадаємо, причиною для проведення конференції стало звернення вихідця з Одеси Еміля Лянґерманна до декана філологічного факультету Віденського університету з проханням зняти цю дошку. Як аргумент позивач навів 21 цитату українською та німецькою мовами, плюс – різні випадки з життя письменника, які, на його думку, свідчать про антисемітизм.

Джерело: zik.ua
Розділи: Новини культури

20 жовтня

Інші дати
Народився Яків Степовий
(1883, м. Харків - 1921) – український композитор, публіцист, викладач Київської консерваторії, автор одного з найвизначніших фортепіанних творів «Прелюд пам'яті Т.Шевченка».
Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. (слова Тараса Шевченка, музика Якова Степового)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі