chrome firefox opera safari iexplorer

Україна перегнала Росію у рейтингу країн за рівнем життя літніх людей

01 жовтня 2013 о 15:39

Україна посіла 66 сходинку у рейтингу країн за якістю життя людей похилого віку. Рейтинг, розроблений за підтримки Фонду ООН у сфері народонаселення (UNFPA), складений вперше у світі для вимірювання якості життя та добробуту людей похилого віку. Global AgeWatch Index 2013 відображає ситуацію з задоволеннями потреб літніх людей у 91 країні світу.

Для визначення цього індексу використовувались 4 показники: економічна безпека, можливості у роботі та освіті, стан здоров'я, сприятливе середовище для життя, повідомляє Українська правда.

Згідно з цим індексом, найкраще живеться людям віком від 60 років у Швеції (1 місце), Норвегії (2 місце), Німеччині (3 місце). Далі у рейтингу країни розмістились таким чином: Нідерланди (4 сходинка), Канада (5 місце), Швейцарія (6 місце), Нова Зеландія (7 місце), США (8 місце), Ісландія (9 місце) та Японія (10 місце).

Україна у цьому рейтинг на 66 місці, одразу за Південною Африкою. Польща у рейтингу 62-га, Грузія – 37-а, Росія – 78-а. 

За показниками доходів і фінансового благополуччя людей похилого віку Україна у світі на 39 сходинці, за показником якості здоров’я – на 77, можливості освіти і роботи в Україні не такі вже й погані – країна опинилась за цим показником на 35 сходинці, найгірша ситуація зі сприятливим для життя таких людей середовищем – Україна за цим показником аж на 86 сходинці з 91 країни, які оцінювались.

«Світ стрімко старіє: людей у віці старше 60 років вже більше, ніж дітей у віці до 5 років, а до 2050 року кількість літніх перевищить число дітей, віком до 15 років. Проте постійне виключення старіння з національного і глобального порядку є одним з найбільших перешкод для задоволення потреб старіючого населення в світі», — каже головний виконавчий директор HelpAge International Сільвія Стефаноні.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути