chrome firefox opera safari iexplorer

Українська міліція стала небезпечною для українців

07 жовтня 2013 о 17:00

Прес-медіа вже не вважають випадки катувань або побиття людей правоохоронцями чимось сенсаційним, пересічні громадяни сприймають такі факти з обуренням, але вони не викликають значного резонансу та активних форм громадського протесту.

Незаконне насильство стало частиною міліцейської субкультури, невід'ємною складовою професійної діяльності правоохоронців. Показово, що навіть художні фільми на міліцейську тематику вже не сприймаються глядачами як достовірні, за відсутності у них реалістичних сцен вибиття зізнався із затриманих або жорстокого поводження з ними.  

Поступово і непомітно українське суспільство звикло до проявів міліцейської жорстокості і, визнаючи її загальнонаціональною проблемою, в певній мірі, змірилося з нею та сприймає як неприємну даність, як одну з невідворотних складових нашого буття та взаємовідносин з владою. І саме таке сприйняття є чи не головним доказом надзвичайної поширеності противоправного насильства у правоохоронному відомстві. 

Останнім часом навіть керівники Міністерства внутрішніх справ визнають наявність цієї проблеми, проте роблять це своєрідно, делікатно уникаючи вживання таких термінів, як «тортури»,«катування», «побиття». З різних соціологічних досліджень проведених за останні роки близько 76% українців на сьогоднішній день немає почуття захищеності від насильства по відношенню до себе.  

Підраховано,що кожні 40 секунд в Україні відбувається факт незаконного насильства в міліції. Більшість українців згодні з твердженням, що наше суспільство деградує в плані доброзичливості один до одного.

Агресія і зневага виникає тому, що людські права і інтереси незахищені. Смерть під вартою або в міліції є надзвичайною серйозною і не відновлювальною подією за яку несе відповідальність держава і має відповідний обов'язок ретельно, ефективно і невідкладно розслідувати усі випадки смертей. Таке зобов'язання передбаченост.2 Європейської конвенції захисту прав і основоположних свобод.

Але виявляється, що українська держава не в змозі ефективно розслідувати такі випадки у зв'язку із тим, що просто не має ефективного механізму розслідування.­­­­­

Якщо уважно передивитися механізм реагування на випадки смертей в установах та органах міліції, то можна побачити, що ключову роль відіграє у цьому прокуратура разом із вищим керівництвом МВС України. Так, прокурор або вищестоящий орган, посадова особа у керівництві міліції при отриманні інформації про факт смерті людини в міліції доручають відповідним службам (інспекції по особовому складу або службі внутрішній безпеці) органів внутрішніх справ здійснити перевірку.

За результатом таких перевірок або розслідувань складається висновок, який підтверджує або спростовує причетність (непричетність до такого факту працівників міліції відповідного органу) установи міліції. У більшості випадків у прокуратуру надходять висновки із «виправдуванням» дій працівників міліції, на підставах яких прокуратура відмовляє у порушенні кримінальної справи.

Може тому кількість: скарг українців через порушення прав людини в країні до офісу Amnesty International постійно зростає. Це пояснюється безкарністю подібних злочинів. Прийнятий минулого року Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє і дає легальні підстави для того, щоб усі скарги стосовно тортур, жорсткого поводження з боку міліції були об'єктивно розслідувані.

Український уряд має для цього всі можливості та в змозі діяти вже зараз, але цього не відбувається. В той же час кількість постраждалих збільшується. Так у квітні цього року у Миколаєві затримали міліціонера та його спільника, яких підозрюють у побитті та вимаганні грошей в розмірі 4 тисяч гривень за не притягнення чоловіка до кримінальної відповідальності. 

За фактом побиття громадянина заарештували начальника сектору карного розшуку Уманського райвідділу УМВС України в Черкаській області. У Тернополі кілька тижнів тому працівники внутрішніх справ жорстоко побили 16-річного Я. Гіжовського. Хлопець отримав черепно-мозкову та інші чисельні травми від побиття та був госпіталізований у хірургічне відділення. 

У вересні патрульні міліції безпідставно затримали 15-річного тернополянина О.Ковтуна та незаконно застосували до нього фізичну силу. 29 вересня б Комунарівському райвідділу міліції М. Запоріжжя помер 19 літній хлопець коли повертався з проведення слідчих дій. 

Міліція не відпускала медичний персонал швидкої допомоги — вимагали, щоб ті зафіксували, що хлопець помер в автомобілі швидкої допомоги, а не до її прибуття. І таких фактів безліч. За останні три роки громадяни України на третину більше терплять насилля від міліції та гинуть у тюрмах. А це вже система знищення свого народу.

І тому, щоб права людини в державі стали одними з першочергових напрямків діяльності, не можна вести мову про справжнє реформування правоохоронної системи з урахуванням європейських стандартів. Потрібна політична воля керівництва нашої держави, якої, як показав час, у неї не має. 

Вихід один — змінити існуючу владу на про європейську, демократичну, яка буде поважати людську гідність і людські цінності, владу для народу.

Джерело: INTV
Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути