chrome firefox opera safari iexplorer

Чим найбільше пишаються українці — дослідження

04 листопада 2013 о 16:14
sd.net.ua

Найбільше, чим українці пишаються в Україні – наша миролюбність, українська природа і перемоги в спорті

Агентство Стратегічних Досліджень (АСД) спільно з Центром зовнішньополітичних досліджень ОПАД вирішили з’ясувати, чим найбільше пишаються українці в своїй країні, а також які явища найбільше ганьблять нашу державу. В дослідженні брали участь експерти, лідери інституцій громадянського суспільства і прості громадяни.

Було визначено 10 пунктів, що вказують на предмети гордості за Україну і 10 пунктів – найбільш негативних для сучасної України явищ.

Отже, чим пишаються українці в своїй країні:

1. Український інтелект

Найбільшим приводом пишатися, на думку опитаних, треба українськими мізками. Наприклад, вітчизняні конструкторські бюро досі випускають винаходи, які затребувані в усьому Світі, українські ІТ-спеціалісти мають неабиякий попит закордонном, особливо у Європі та США, попри недофінансування медичної галузі українські лікарі проводять унікальні операції, чим особливо прославився Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова.

2. Українська природа

Українська природа – ще один привід гордитися Україною. Окрім родючої землі, що по суті є чи не головним національним багатством, Україна має надзвичайний рекреаційний потенціал. Такої кількості природно-ландшафтних зон, як в Україні, нема практично в жодній країні Європи: два моря, Кримський півострів з його унікальними природно-кліматичними та лікувальними властивостями, гірські масиви Карпат і Кримських гір, ліси, каньйони, єдина в Європі пустеля – Олешківські піски.

Туристичний потенціал, однак, досі повністю не розкритий, на заваді цьому стоїть поганий промоушн нашої держави в Світі, державна політика та застаріла інфраструктура. Втім, в туристичній царині ми маємо значне просування, наприклад Львів вже є топ-містом Європи, яке рекомендують відвідати європейські туроператори. Так само варто зазначити, що Україна є порівняно чистою країною в плані екології, за винятком Донбасу та ряду великих міст Центру та Сходу.

3. Україна – відносно безпечна країна, українці – миролюбна нація

Ще одним значним здобутком України є те, що ми, на відміну від сусідів, уникли збройних конфліктів. У нас не було свого Придністров’я, Чечні чи Абхазії. Українська нація продемонструвала свою миролюбність і здатність до компромісу, в результаті чого ми уникли протистояння в Криму в середині 90-х і громадянського розколу та збройного конфлікту у 2004-у. І, що важливо, залагодження конфліктів в Україні є не лише наслідком миролюбного характеру українців, але й готовності влади домовитися і не йти на загострення, що продемонстрували і 2004, і 2007-й роки.

Крім того варто зазначити, що наша держава є однією з найбезпечніших країн Європи – у нас не зафіксовано випадків тероризму, за винятком хіба що вибуху в Дніпропетровську в квітні 2012 року. Рівень криміногенності наших міст в рази менший за європейські – вночі в Києві і Донецьку набагато безпечніше ходити по вулицям, ніж в Москві, Парижі чи Неаполі. Це пояснюється передусім невеликою кількістю мігрантів з країн третього світу.

4. Україна – батьківщина визначних спортсменів та діячів культури

Здобутки на спортивній арені в першу чергу і прославили Україну на весь світ. Ми є лідерами в професійному і любительському боксі, маємо багаторазові перемоги в легкій атлетиці, водних видах спорту, гімнастиці, біатлоні, ряді не олімпійських видів спорту. Вигравали неодноразово і різні футбольні трофеї – починаючи від виграшу кубку УЕФА і закінчуючи перемогами на турнірах для юніорських та молодіжних збірних.

Гальмує процес перетворення України на справжнього світового спортивного лідера недофінансування дитячо-юнацького спорту, відстала інфраструктура та байдужість чиновників та бізнесменів до окремих видів спорту.

Також варто відзначити і діячів культури – співачки Руслана, Ані Лорак, Злата Огневич змусили говорити про українську естраду вдалими виступами на «Євробаченні», а режисери Марина Врода, Ігор Стрембіцький, актори Богдан Ступка, Богдан Бенюк та інші з найкращого боку презентували і презентують український кінематограф.

5. Україна перетворюється на «спортивну мекку» Європи

Наша держава останнім часом стала країною, де проходять великі спортивні події загальноєвропейського масштабу. Футбольний Євро-2012, чемпіонат світу з художньої гімнастики, молодіжні світові та європейські змагання з легкої атлетики, змагання з хокею. В 2015 році будемо приймати Євробаскет, плануємо організувати Зимову Олімпіаду. Українське імя в спорті нарешті починає приносити дивіденди і у вигляді коштів, і у вигляді популярності країни, і у вигляді підвищеного інтересу з боку іноземних туристів.

6. Українці – підкорювачі неба

Українці завжди були на перших ролях в «повітряних і космічних» справах – і як конструктори, і як виробники, і як пілоти військової та цивільної авіації. Україна є членом так званого «космічного клубу», її ракетоносії виводять на орбіту Землі іноземні космічні кораблі. Про літаки, розроблені ДП «Антонов», зокрема Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія» знають і їх купляють в більшості країн світу. Українська цивільна авіація вважається однією з найбезпечніших в Світі, тоді як так ж Росія є одним зі світових лідерів за кількістю авіакатастроф.

7. Український ВПК

Продукція військово-промислового має досі неабиякий попит в Світі. Випускає унікальні види озброєння, зокрема танк Т-84У «Оплот», а також передусім реактивні системи залпового вогню, протитанкові ракетні комплекси, засоби протиповітряної оборони тощо.

8. Вижили, попри нелюдські випробування

Український народ – унікальний. Він вижив попри те, що існував на межі «двох світів» — азійського та європейського. Таку кількість окупацій, переслідувань та етнічних чисток зазнавали в світовій історії тільки євреї. Попри все українці не просто вижили, але й почали стверджуватися як нація, здобули власну державу, в якій об’єднано майже всі етнічні українські землі.

9. Українська земля та економічний та транзитний потенціал

Україна перебуває на перетині найважливіших торгівельно-транспортних шляхів між Європою, Росією, Кавказом та Малою Азією. Ще від часів Русі, коли існував шлях «з варяг у греки», ми ефективно використовували свій транзитний потенціал. Щоправда, за часів незалежності не використовуємо навіть наполовину, чому причиною є протидія з боку Росії. Але якщо Україна позбавиться енергетичної залежності за рахунок внутрішніх ресурсів, то незабаром транзит палива може приносити їй левову частку коштів в національний бюджет.

10. Пасіонарність українців

Українці люблять боротися за справедливість, готові її відстоювати будь-коли, будь-де і що головне – не завжди в насильницький спосіб. Те, які зміни принесла жага українців до боротьби за свободу до справедливість, довели події 1989-91 рр. та 2004 року.

В свою чергу в рейтингу явищ, що найбільше ганьблять Україну, було визначено 10 наступних пунктів:

1. Політика

Найбільш ганебним явищем в Україні респонденти вважають вітчизняну політику, політичну культуру політиків та чиновників. Політичні кризи, боротьба за владу в нечесний спосіб, корумповані органи влади, міліція та суди, слабкі управлінські здібності чиновників, часткова криміналізація влади не додають бонусів Україні. Процес трансформації української політичної культури і політики загалом від пострадянських до європейських норм може тривати не одне покоління.

2. Монополізація та олігархізація економіки

Це негативне явище тісно пов’язане з першим. Фактично, українська економіка перебуває під контролем десятка великих фінансово-політичних груп впливу та пари сотень найбільш наближених до влади бізнесменів. При цьому так звані олігархи не дуже спішать ділитися своїми надприбутками з державою та народом.

3. Відтік людського ресурсу закордон

Ще один вкрай негативний фактор, який випливає з перших двох – це трудова міграція або й еміграція українців закордон. Лише зараз поза межами країни налічується від 1,3 до 3 млн. трудових мігрантів. Насправді цифра є більшою, адже не всіх вдається піддати обліку. Низькі зарплати, соціальна незахищеність, свавілля органів влади змушують українську трудову силу, а що найгірше – українські мізки, українську молодь шукати щастя в Європі, Росії та Америці. За даними різних соцопитувань, 80% українських студентів хотіли б навчатися і працювати не в Україні.

4. Заангажованість правоохоронних органів та судів

Політична система фактично зробила МВС, прокуратуру та судову гілку влади залежною від волі тієї чи іншої політичної еліти, яка перебуває при владі. Політичні судові процеси, ув’язнення невинних громадян, беззахисність більшості населення перед міліцією чи податковою інспекцією чіпляють на нашу країну ще один негативний ярлик і змушують наших європейських сусідів говорити про Україну як про корумповану державу з непрозорим судочинством і нехтуванням правами людини.

5. Сепаратизм в окремих регіонах

Сепаратизм в Україні не є таким «бічем», як, наприклад, в Російській Федерації, але час від часу він нагадує про себе. Найбільш красномовною є ситуація в Криму, де існує російський сепаратизм, що підсилюється фінансовою та інформаційною підтримкою з боку ряду політиків з Москви. Також існує інспірований ззовні сепаратизм в Закарпатті – там суб’єктами нестабільності є угорська меншина та громада так званих підкарпатських русинів. Існують сепаратистські групи на Донбасі та в Одесі, але з часів сумнозвісного зїзду в Сєвєродонецьку в листопаді 2004 року сепаратизм в цих реігоніах поступово йде по спадаючій.

6. Українська банківська система

Однією з найбільш негативних рис української економіки, фінансової системи є система банківська. Респонденти відзначають, що основними недоліками її є «драконівські умови» по кредитуванню, відсутність вигідних умов кредитування на ряд потреб (наприклад, житло), відсутність довгострокових кредитів під те ж житло чи будівництво, недоступність умов кредитування для ряду категорій населення, зокрема, більшості молоді, некомпетентний та непрофесійний менеджмент українських банків.

7. «Мажори»

В країні виросло ціле покоління молоді, для якої матеріальний добробут заміняє духовні цінності, дружбу, а подекуди навіть сім’ю. Пропаганда «життя на широку ногу», гламуру й несмаку, яка ллється зі сторінок глянцевих журналів, перетворила частину української молоді на бездушних споживачів, для яких головним показником успішності є похизуватися новою модною машиною, гаджетом чи відпочинком на супердорогому курорті. Найгірше те, що у цих людей сформувалося відчуття безкарності, наслідком чого є безліч випадків злочинів з боку дітей багатих та впливових батьків, злочинів, які зазвичай залишаються без належного покарання, адже родичі відкупають свої «чада» від в’язниці.

8. Україна – експортер повій

Цей пункт є більше штампом, ніж стовідсотковою правдою. Але факт того, що українські дівчата часто їздять на заробітки в якості «нічних метеликів», ніхто не буде спростовувати. Хоча абсолютна більшість з цієї категорії потрапляє на панель або через власну фінансову безвихідь, або шляхом обману. Але негативний штамп все одно залишається, його останнім часом тільки підсилює дурна слава руху «Фемен», що наробив галасу своїми акціями в усьому світі.

9. Інфраструктура та сфера послуг

В Росії дві біди – дурні та дороги. Так каже російська приказка. В українському випадку дороги також є чи не основною бідою. Що таке рівень роботи українського «Автодору», особисто знають мільйони українських та іноземних водіїв. Окрім доріг, вся українська інфраструктура, транспортні сполучення, залишаються в більшості своїй на рівні 80-х років 20-го століття. Теж саме треба казати і про сферу послуг – в більшості країни його можна назвати одним красномовним словом – «совок». Змінити цю ситуацію не змогло навіть Євро-2012 з мільярдними вливаннями на оновлення інфраструктури.

10. Сусідство з РФ

Повторюючи вищезгадану російську приказку, в Україні бідою окрім дурнів і доріг є ще й Росія. Звичайно, сусіда не обирають, але російський фактор завжди мав негативний вплив на розвиток України. Цей вплив підсилюється радянською ментальністю мешканців ряду Східних регіонів країни та відсутністю можливості в більшості населення побачити альтернативну радянсько-російській системі управління державою.

На мою думку економіста Віктора Лисицького, твердження «російський фактор завжди мав негативний вплив на розвиток України» є не зовсім вірним:

«Росія – важлива конкурентна перевага України. Йдеться про те, що російський ринок буде бурхливо розвиватися за рахунок експорту нафти, газу, інших природних ресурсів. Росія приділяла й приділятиме величезну увагу розвиткові своєї інфраструктури. Ми повинні використати цей фактор, ми повинні зайняти важливу позицію на російському внутрішньому ринку».

«Найбільший наш здобуток – за 22 роки ми змогли порозумітися, зберегти територіальну цілісність, уникли ситуації, коли б регіональні розбіжності переросли у відкриту ворожнечу. Донбасу куди ближчій Київ і Львів, ніж Москва і Ростов. Вже зараз молодь в Донецьку, Макіївці, Луганську на футбольних матчах чи під час масових заходів не цурається вітатися: «Слава Україні! – Героям слава!». Але й проблем багато – наприклад, недосконала фінансова, банківська система, непомірні, порівняно з Європою, ціни на житло, про політику взагалі краще промовчати. Але це можна змінити в кращий бік. Куди гірше було б, якби українці мали конфліктний характер. На його еволюцію пішов би не один десяток років», — прокоментував результати дослідження директор АСД Дмитро Панько.

«Наші найбільші здобутки – ще попереду. Цивілізаційним здобутком буде укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ми ще не до кінця використовуємо наш потенціал, зокрема, природні ресурси, корисні копалини. В першу чергу нам треба робити ставку на наукові розробки, туризм, спорт. Тоді Україна заявить про себе як про реального, дуже потужного регіонального лідера, гравця європейського та світового масштабу», — переконаний політолог, директор Центру зовнішньополітичних відносин ОПАД Сергій Пархоменко.

Джерело: sd.net.ua
Розділи: Суспільство

22 травня

Інші дати
Народився Марко Кропивницький
(1840, с. Бежбайраки, Кіровоградська область – 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Розгорнути
Народився Федір Кричевський
(1879, м. Лебедин, Сумська область – 1947) — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Микола Олялін
(1941, Росія – 2009), український актор, кінорежисер. Народний артист України.
«Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. (Тарас Шевченко)
Розгорнути