chrome firefox opera safari iexplorer

Дирекції Національного музею Тараса Шевченка рекомендують відновити попередню експозицію

21 листопада 2013 о 13:35

Парламентський комітет з питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін.

Як пише Україна молода, таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».

Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали звернення до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею».

Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення».

Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі.

«Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».

Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».

Звернення підписали: В’яче­слав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути