chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині триває реконструкція садиби поміщика Павла Енгельгардта

21 листопада 2013 о 13:27

Не знав поміщик Павло Енгельгардт, коли брав до себе у козачки малого Тараса Шевченка, що через 200 років, завдяки славі талановитого підопічного, панський маєток одержить друге життя.

Нині, у рамках підготовки до відзначення ювілею Кобзаря у селищі Будище Звенигородського району йде реконструкція маєтку пана Енгельгардта, який першим помітив малярські здібності юного Тараса.

На території цього маєтку дотепер росте кремезний дуб, у дуплі якого, за переказами, малий Тарас ховав свої малюнки, пише Україна молода.

Як розповіли виданню у департаменті капітального будівництва Черкаської облдержадміністрації, який є замовником реконструкції, у маєтку загалом виконано третину запланованих ремонтних робіт. Зокрема, завершується реконструкція фасаду будинку управителя, де будівельники відновлюють цегляну кладку, ґрунтують та фарбують стіни, перекривають дах. Проведено й підготовку до ремонту приміщення погреба — деталі та поверхні очищено від іржі, старої фарби і штукатурки. Водночас на паркових алеях облаштовано бетонну армовану основу та розпочато кладку клінкерної цегли.

Після цього, повідомляє прес–служба Черкаської ОДА, ремонтники візьмуться за відтворення у панському маєтку альтанок та каскаду ставків. А ще, відповідно до проекту реконструкції парку — пам’ятки садово–паркового мистецтва ХІХ століття та прилеглої території до маєтку Павла Енгельгардта, розробленого ТОВ «Інститут Київпроектреставрація», буде проведено реставрацію реліктових дубів та відтворення історичного середовища поміщицької садиби Енгельгардта.

Автором реставраційних робіт у маєтку є архітектор Юрій Лосицький.

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути