chrome firefox opera safari iexplorer

Валерій Некрасов: до 2100 року Дніпро перетвориться на болото, а в Криму ростимуть мандарини

14 листопада 2013 о 12:00
GQ Russia

Офіційні синоптики не беруться пророкувати капризи погоди на тривалий період, обмежуючись прогнозом на кілька днів. Проте відомий народний синоптик з Дніпропетровська Валерій Некрасов сміливо прогнозує погоду навіть не на місяць і рік вперед, а на століття. Наскільки сніжна і морозна зима очікує українців, коли прийде тепло і чи буде виснажливим літо, а також наскільки зміниться клімат в Україні через сто років, чи загрожують у майбутньому природні катаклізми і буйство стихії українцям, Валерій Іванович розповів ТСН.ua.

Валерію Івановичу, якою цьогоріч буде зима? І якої погоди можна очікувати українцям на новорічні свята? 

Зима цього року розпочнеться 4 грудня. А до цього морозів не буде — будуть тільки ранкові заморозки. Тобто листопад на нас чекає не морозний, а з приморозками. І тільки 4 грудня погода різко зміниться, і настане календарна зима. Грудень буде похмурим, з морозами до -10 градусів, вітрами різних напрямків і ожеледдю. Снігу буде мало. 

Однак до Нового року потеплішає, залишки снігу розтануть, і 2014-й зустрінемо з мокрим снігом. На Різдво буде слабкий морозець, після чого знову потеплішає. Справжня ж зима почнеться в середині січня. Буде як у Пушкіна: 

На третье в ночь, 
проснувшись рано, 
в окно увидела Татьяна 
на утро побелевший двор. 

Січень на нас чекає холодніший, ніж торік. Та й вся зима буде і більш холодною, і більш сніжною, ніж торішня. М'якою вона точно не буде. Сильні морози до -10-15 градусів вдарять у третій декаді січня. Лютий теж не буде теплим — він буде сніжним, з морозами -15-20 градусів у середині місяця.

А наскільки сніжною буде зима? Чи варто запасатися лопатами і чекати повторення «снігового апокаліпсису»? 

Такого «снігового апокаліпсису», як минулої зими, не буде. Оскільки торік сонячна активність була максимальною, погода була непередбачуваною, та й досі вона підносить різні фокуси. Приміром, найпотужніший тайфун Хайянь в Азії. Він забрав життя двох з половиною тисяч жителів Філіппін, дісталося і Китаю, і Далекому Сходу. 

Подібного в наступному році не буде, як і потужних снігопадів. Лопати можна відкласти однозначно. Зараз ми починаємо спускатися з піку сонячної активності, тому таких неприємностей і в такому обсязі (найпотужніших снігопадів, як минулого року, або найпотужніших зливових дощів влітку) не буде. Звичайний сніг буде, а снігових завалів — ні.

До якого місяця протримається зимова погода? Коли чекати тепла і весни?

Зима триватиме довго. Наприкінці лютого потеплішає, а на початку березня — знову морозець. 8 березня також буде морозним. І тільки з 10 числа стануть помітні зрушення до весни. Тож перша декада березня буде холодною зимою, а з другої можливі прояви весни. Проте все одно весна нас чекає прохолодна і дощова, це триватиме дві останні декади березня і дві перші декади квітня. Тепло встановиться в третій декаді квітня, і вже 1 травня ми будемо у футболках, шортах і топіках — одразу почнеться літо.

До речі, а яким буде літо?

Літо не буде настільки тривалим, як торік — п'ять місяців, а триватиме лише чотири місяці. Травень буде сухим і теплим літнім місяцем. Червень буде дуже теплим, липень — спекотним, з температурою до +32 градусів, серпень — ще спекотнішим, до +35 градусів.

Зараз ми спостерігаємо, що у нас дещо зсуваються сезони: у березні ще повноцінна зима, у вересні — літо. Чи збережеться ця тенденція надалі, або ж все почне повертатися на свої місця? 

З 2014 року всі пори року повернуться у свою обойму. Сонячна активність зменшиться, і, як результат, тепла буде менше, і хороших комфортних днів протягом року теж менше. Чіткіше стануть простежуватися пори року: зима буде взимку, весна — навесні, осінь — восени і літо не буде розтягнуто на п'ять місяців.

Валерію Івановичу, у нас в країні не багато таких синоптиків, які готові спрогнозувати погоду на багато-багато років вперед. Однак, наскільки мені відомо, Ви такі прогнози складаєте. Не могли б Ви розповісти, наскільки, за Вашими прогнозами, зміниться клімат в наших широтах, зокрема — в Україні, через 50-100 років? У чому полягатимуть основні зміни в нашому кліматі?

Основною тенденцією клімату в Україні в ХХІ столітті буде повільне глобальне потепління, без похолодань в цьому столітті. У ХVIII столітті спостерігалося таке явище як «мінімум Маундера» — малий льодовиковий період. Тоді в Парижі три дні температура не піднімалася вище -24 градусів: вино у підвалах замерзало, і його продавали на вагу. Сонце в ті роки було дуже неактивним, ніяких спалахів, і було дуже холодно. 

Ми ж зараз піднімаємося по кривій сонячної активності вгору, і, починаючи з 1950 року, триває повільне потепління. Так, до 2100 року температура стане на два градуси вище сьогоднішньої. До цього року кліматична зона Дніпропетровська «виїде» до Києва. І в Києві будуть рости і давати хороший врожай черешня, абрикоси, персики. У Дніпропетровську, у свою чергу, буде Херсон: відійдемо від зерна і будемо вирощувати кавуни — адже в Дніпропетровській області степова зона. Буде мало дощів, спекотно, і волога буде швидко випаровуватися. Дніпро стане весь зеленим і перетвориться на зону боліт.

На що ж тоді перетворяться Херсон і Крим, невже на пустелю?

Херсон і Крим стануть зоною опустелювання. У принципі, це поступово відбувається вже зараз. Так, урожай цього року в Криму призвів до збитків понад 300 мільйонів гривень, і сільське господарство в цьому році у них пішло в мінус. 

Зате до 2100 року в Криму і біля Азовського моря можна буде вирощувати мандарини. Бананів не буде, але багато культур, які зараз ростуть в Туреччині, з'являться і у нас. Крапельне зрошення — і все там буде рости. А от де взяти воду — це інше питання.

У цілому, описана мною тенденція зберігатиметься і надалі. І вже в 2400 році температура буде на три градуси вище сьогоднішньої, в 2600 — на чотири. А після цього температура почне падати аж до 3000 року. А в 3000 році знову буде льодовиковий період (правда, не настільки потужний як раніше). 

Зміна клімату відбувається хвилеподібно. Я склав графік, за яким можна дізнатися погоду, від 0 до 4000 року нашої ери, а також від 0 до 2,5 мільйонів років до нашої ери. Використовуючи сонячний ритм, можна і прогнозувати погоду в майбутньому, і дізнаватися, якою вона була в минулому.

А яку кількість опадів Ви прогнозуєте? Чи зросте ймовірність природних катаклізмів і буйство стихій в наших краях? 

Кількість опадів у нас буде такою ж, як зараз. Але частина їх буде випаровуватися прямо в повітрі, бо буде дуже спекотно. Це одна з причин, чому Крим стане зоною опустелювання. Хліб вирощувати там буде марно.

А все-таки можуть у нас бути потужні смерчі і смертоносні тайфуни, наприклад, такі, як вже згаданий Вами сьогодні Хайянь на Філіппінах?

У нас ні смерчів, ні тайфунів бути не може. Вони утворюються там, де є зона вологого теплого повітря, над нею повітря піднімається вгору, а потім приходить холодний потік повітря, і все виливається зі смерчем і затоплює, як ту ж Одесу, наприклад. У нас не може бути ні таких потужних смерчів, ні тайфунів наче Хайянь, ні землетрусів (під нами — потужна плита). У нас можливі тільки сніги, дощі, гради і зміни температури. Так, зі століттями буде ставати все гарячіше: так, навіть київська зона «виїде» до Сум.

Валерію Івановичу, поясніть, будь ласка, Вашу методику, яка дозволяє скласти настільки довгостроковий прогноз. Адже офіційні синоптики не беруться щось прогнозувати більше, ніж на п'ять-десять днів. 

У нас різний підхід до вивчення природи. Сучасні синоптики проводять дослідження з баричним полям, вимірюючи тиск. Дана методика дозволяє скласти прогноз на три дні з точністю до 90%, на п'ять днів — з точністю 80%, на п'ятнадцять — з точністю до 70%. На більш тривалий період прогноз за допомогою цієї методики скласти неможливо. 

Але є інші люди, яких такий стан справ не влаштовує. Я, як садівник, повинен знати, що мене чекає в майбутньому році навесні: коли вона прийде, коли сніг розтане. Тому й з'являються народні синоптики, які складають свої прогнози за альтернативними методиками. 

Основа мого прогнозування — це сонячні і місячні ритми. Сонце — основне джерело енергії, а Місяць розподіляє цю енергію. Використовуючи ці дані, можна складати прогнози на рік, десять років, сто років і більше. Я склав прогноз до 4000 року, створивши величезний графік. Ось і зараз я говорю, а в руках — графік: картинка довжиною більше двох метрів і шириною метр. На цій картинці — модель всієї історії нашого клімату. Дивлячись на неї, можна «подорожувати в часі» назад і говорити про погоду в майбутньому.

А чи враховують Ваші прогнози глобальне потепління, про яке так багато говориться, наслідки людської діяльності тощо? Або ж враховується виключно сонячна і місячна активність? 

Звичайно, все це я враховую. Але ці процеси йдуть так повільно, що ми цього, в принципі, не помічаємо. У порівнянні з цими процесами наше життя (що триває в середньому нехай 60 років) занадто швидко проскакує. 

Проте ми все одно відчуваємо зміни клімату: наприклад, я тільки вчора прибирав виноград (і ще частина залишилося на кущах), збирав яблука, а це — листопад. А раніше, пам'ятаю, ще до листопадових демонстрацій вже було досить холодно, рукавички надягали. А зараз в цей час тепло, бо ми знаходимося на піку сонячної активності. 

А от наступного року 7 листопада буде вже не таким теплим, як цьогоріч. Крім того, зараз з'явилася додаткова енергія за рахунок сонячних спалахів, тобто нам тепліше, бо отримуємо енергію і від самого світла Сонця, і від сонячних спалахів. Наступного року тепла буде менше.

А, за Вашими спостереженнями, з якою ймовірністю справджуються довгострокові прогнози? Чи часто Ви помиляєтесь? 

Мої прогнози справджуються на 70%. Тому що складно, наприклад, в листопаді-грудні передбачити погоду на всі 365 днів року. Прогноз на рік складаю протягом двох місяців, і спеціальна комп'ютерна програма допомагає мені визначати погоду. Але ж і офіційні синоптики помиляються, і точність їхніх прогнозів на 15 днів — 70%. Начебто я недалеко від них пішов, але мій прогноз у багато разів складніший, ніж прогноз офіційних синоптиків.

Чому ж, на Ваш погляд, офіційні синоптики не використовують таку методику як додаток до своєї? 

Потрібно сказати спасибі офіційним синоптикам, що жоден з них досі не сказав нічого поганого про мої прогнози. Вони визнають, що використання сонячної активності як основи для прогнозування — це нова і цікава справа. При розрахунках я використовую космічні технології, а для них поки що це занадто складно. Та й навіщо їм щось змінювати, якщо їхня методика працює, вони займаються своєю справою, отримують гроші.

Чи є в Україні інші народні синоптики, які використовують методику, аналогічну до Вашої? 

Такою методикою ніхто не користується. На її підставі я роблю не тільки прогноз погоди, але й прогноз несприятливих днів. У нас є народний синоптик Володимир Лис, але зараз він не оприлюднює свої прогнози. Він використовував стару методику, що прийшла з Німеччини: з 28 грудня по 6 січня щодня визначає погоду в кожний наступний місяць року. Але за допомогою даної методики складно щось прогнозувати конкретно по кожному дню, а тим більше, скласти довгостроковий прогноз, на кілька років вперед. 

Є ще Леонід Горбань, який використовує стару китайську методику. Він вивчає розташування Землі щодо Сонця та інших планет. Але він також не може прогнозувати щось на роки вперед.

Чи є у Вас учні? Якщо методика настільки унікальна, можливо, варто, щоб хтось продовжував Вашу справу...

У мене є дві книги на цю тему: «Сонце + Місяць = Життя» (2001), «Хто править світом, розгойдуючи човен життя? Силові ритми Сонця і Місяця як енергозберігаючий календар нашої біосфери» (1977). Все це було написано, коли я працював у КБП (Конструкторському бюро «Південне» у Дніпропетровську, — Ред.), для працівників ПМЗ (Південного машинобудівного заводу в Дніпропетровську, — Ред. ) і КБП, видано на їхні гроші; там цим користуються, і там це всім цікаво. 

З нальоту методику зрозуміти не так-то просто. Але вона користується успіхом, тому що при розрахунках польотів балістичних апаратів використовуються ці дані. У свій час я вхопив цю методику для сільського господарства, розвинув її. Суто для себе. Але потім нею стали цікавитися і інші, свої (навколо ж багато садівників ), пізніше — у Дніпропетровську, зараз — всюди в Україні (дзвонять, наприклад, і з Луцька, і зі Львова), та й подекуди в Росії. При цьому я ні копійки на цій справі не маю. Просто ділюся своєю думкою з тими, кому це цікаво. Не будуть про мене писати — не ображуся.

А скільки років Ви займаєтеся прогнозуванням погоди? 

Вже 20 років. Раніше складав зовсім простенькі прогнози, для себе. А коли мої прогнози «пішли в народ», став займатися цим серйозніше і складати прогнози по днях. Довелося винайти свою методику. При цьому складаю прогнози і для садівників, і для городників, і для грибників, і для рибалок, і для мисливців.

Джерело: ТСН
Розділи: Довкілля

25 березня

Інші дати
Народився Олександр Безбородько
(1747, м.Глухів Сумська область - 1799) – козацький полковник, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II, мав значний вплив на царя Павла І. Добився відновлення Генерального суду і деяких інших установ Гетьманщини, скасованих за Катерини II. Склав повний список гетьманів України, генеральних суддів і підскарбіїв, генеральних осавулів, писарів, хорунжих, а також полковників дев'яти українських полків, які становили військо гетьмана В 1805 -1807 рр. на надані ним кошти в Ніжині був заснований ліцей.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі