chrome firefox opera safari iexplorer

Вчені пропонують практичні кроки для збереження миру і безпеки в Україні

16 грудня 2013 о 14:05
thekievtimes.ua

Преамбула

На сьогоднішній момент Україна перебуває в політичній та економічній кризі. Ще ніколи наша державність не опинялася під загрозою такого масштабу. Маємо усвідомити, що кризу спровоковано передусім непрофесійними і/або навмисними діями влади, які потягли за собою ескалацію напруги у суспільстві. Непрозорість дій правлячої партії, алогічність і непередбачуваність її поведінки призвели до виникнення і поширення різноманітних чуток і підозр. Трагічна історія нашого народу, пам’ять про неї, що передається з покоління до покоління, цілком підставово змушує народ перебувати у постійній готовності до упередження будь-яких кроків, що можуть призвести до повторення подібних сценаріїв.

Дії правлячої партії, які ми спостерігаємо після приходу її до влади і особливо в останні буремні тижні, свідчать про повне нерозуміння нею сучасної геополітичної ситуації, катастрофічне інтелектуальне відставання від власного народу і цивілізованого світу і не менш катастрофічну аморальність. У народу є всі підстави звинувачувати владу у підіграванні і, можливо, навіть відвертому сприянні неоімперським планам поглинання України Росією.

Відверто зневажливе ставлення до громадян України, зокрема втілюване в небажанні діалогу з парламентською опозицією і громадянським суспільством (найяскравіші приклади – ухвалення харківських угод 2010 р. і несподіване непідписання вже парафованої угоди про асоціацію з ЄС), досягло кульмінації під час звірячого побиття мирних мітингувальників на Майдані Незалежності в ніч з 29-го на 30-те листопада і брутальної спроби штурму Майдану в ніч на 11 грудня. Арешти невинних і перші «судові» процеси над ними, а також уперте небажання покарати винних у побитті, яке без перебільшення можна назвати катуванням, яскраво показали нам перспективи нашого майбутнього, якщо Партія регіонів і далі залишатиметься при владі.

Окремого осуду заслуговує відверте ігнорування партією Конституції і законів України. Маємо повсюдне порушення прав власності, антимонопольного законодавства, самочинне створення бандформувань, що фінансуються владою і беруть участь у рейдерських захопленнях підприємств, побитті мирних громадян, небезпечних провокаціях під час акцій протесту. Маємо також колосальний тіньовий ринок і виведення грошей за кордон без оподаткування, повне банкрутство судової та прокурорської систем (правової системи), ускладнення розвитку малого і середнього бізнесу, а отже, неможливість залучення інвестицій і закономірний економічний спад.

Риторика Партії регіонів здебільшого нагадує риторику комуністичної партії радянських часів, є крутійською, нещирою й анахронічною. Слова не збігаються з ділами і не викликають довіри. Ковзанки і «йолки» виглядають смішними й огидними, пихатість і погрози «вождів» кличуть до опору. Аргументація речників влади є безсилою і може переконати хіба що тих, хто ще не звільнився з полону соціалістичного минулого. Так, мільйон на Майдані – не все суспільство, але це найкраща і найактивніша його частина, якій не байдужа доля країни.  Так, мільйон – це лише 1/46 частина нації, але хіба не заслуговує на повагу кожен громадянин, якого обіцяв почути нинішній президент?  Ця частина також представляє тих несміливих, заляканих або не дуже здорових, хто подумки зараз із ними, на Майдані.

Влада втратила свою легітимність і може триматися тільки коштом гумових кийків і в’язниць.

Аналіз ситуації

Критичність ситуації є дихотомічною. Ми усвідомлюємо, що Партія регіонів складається з представників великого капіталу, так званих олігархів, яким є що втрачати. Зараз вони намагаються убезпечити себе від втрати великого бізнесу і надприбутків, які особливо тяжко втрачати людям, що є мільярдерами (або мільйонерами) у першому поколінні. Вони будуть до кінця стояти за безпеку свого життя, майна і свободи. Їм майже неможливо  також відмовитися від влади, яка, крім безпеки, дає таке привабливе відчуття власної сили і незалежності.

По інший бік стоїть народ України, який, попри різні погляди і переконання, прагне безпеки, свободи, незалежності і рівності у правах. Йому набридло жити в злиднях і спостерігати надмірно розкішне і нічим не виправдане жирування невеликої купки людей. Йому набрид постійний пошук причин низького рівня життя всіх на тлі розкішного життя одиниць. Йому набридла безвідповідальність влади. Йому набридла імітація і симулякри у вигляді «судів», «правоохоронних» органів, «медицини», «освіти», «науки» тощо. Він всіма силами своєї душі прагне справжнього, він прагне звільнення з комуністичної «матриці» і повернення до реальності. Звичайно, наше тіло сильно ослабло за 90 років знерухомленості, проте ми згодні на все, щоб відродити нашу силу і наш дух.

Сьогодні український народ відчуває колосальну загрозу своїм правам і життю. 30  листопада кийками били не студентів і не журналістів – били всіх нас, по голові і нирках, до чорних синців і  крові, до втрати свідомості, жорстоко і безжально. «На колени, мразь!» – це сказано всім нам.

Що переважить на цих шальках – наша свобода і безпека чи свобода і безкарність олігархів і Путіна, який став за їх спиною, мир чи ескалація конфлікту? Чим сторони мають поступитися заради досягнення миру?

Ми усвідомлюємо, що ситуація у будь-який момент може стати незворотною. Під загрозою можуть опинитися не лише окремі люди чи чиїсь статки, не лише українська державність. Зараз ми спостерігаємо поляризацію світу. Звучать різкі заяви з боку завжди стриманого західного світу і не менш різкі з боку східного сусіда, і це не може не викликати великого занепокоєння. Саме тому, всіма силами прагнучи збереження миру і безпеки для всіх, пропонуємо деякі практичні кроки в цьому напрямку.

Пропозиції

1. Задля зниження напруги в суспільстві здійснити ті мінімальні кроки, яких вимагає від влади Майдан: звільнення і виправдання всіх без винятків затриманих під час подій 30 листопада і пізніше, взяття під варту тих, хто здійснював побиття мирних мітингувальників, відставка міністра внутрішніх справ і уряду.

2. Визнання неправочинним рішення Конституційного суду, яким було повернуто Конституцію 1996 року (це має зробити Верховна Рада),  і відновлення дії Конституції 2004 року, яке має відбуватися під гаслом поновлення легітимного конституційного ладу та статусу правової держави.

3.  В разі залишення Президентом і урядом своїх посад, а також після переобрання Верховної ради надання гарантій недоторканності і відмови від судових переслідувань всім посадовим особам і власникам великого бізнесу, в тому числі Президенту й його сім’ї.

Винятки можуть бути зроблені для тих, хто захопив комунальну власність, зокрема заклади охорони здоров’я – санаторії, будинки відпочинку тощо, які, проте, можуть бути залишені в їхній власності за умови продовження їх функціонування у форматі лікувальних і оздоровчих закладів і дотримання власниками чинного законодавства.

4. Гарантії можуть діяти лише за умови дотримання всіма згаданими особами законів України  з моменту досягнення домовленостей і підписання відповідних документів.

5. Ухвалення Верховною Радою демократичного і справедливого Закону про вибори.

6. Проведення позачергових парламентських і президентських виборів, здійснюваних на підставі нового Закону, схваленого народом (депутатами всіх рівнів та представниками Майдану задля досягнення примирення всіх частин суспільства).

7. Влада зобов’язується не здійснювати жодних репресій і силових акцій під час перехідного періоду і виборчої кампанії.

8. Опозиція  зобов’язується в разі приходу до влади забезпечити реальну, а не фіктивну підтримку реальних, а не фіктивних громадських організацій (підтримка громадянського суспільства) і забезпечення переходу країни до реальної демократії зі справедливим судочинством і справжнім а не фіктивним, конкурентним та правовим ринковим середовищем.

9. В перспективі – розроблення і прийняття новою владою нової Конституції, яка має забезпечити новий по-справжньому демократичний лад і побудову нової держави вільних можливостей і добробуту для всіх на підставі європейських цінностей поваги до Людини і Закону. Орієнтуватися при цьому слід на напрацьований досвід європейських країн.

10. Всі перелічені першочергові дії мають здійснюватися без затягувань, так швидко, щоб це не викликало сумнівів у народу, який мерзне і протестує по всій Україні на майданах. Вибори мають пройти не пізніше квітня 2014 року.

11. Новорічні і різдвяні канікули у Верховній Раді мають бути скасовані.

Наталія Вельбовець, мовознавець

Олександр Габович, доктор фізико-математичних наук

Олексій Гарань, доктор історичних наук

Володимир Кузнєцов, доктор філософських наук

Наталія Шульга, кандидат біологічних наук

Джерело: День
Розділи: Суспільство

30 травня

Інші дати
Народився Богдан Весоловський
(1915, м. Відень, Австрія - 1971) – український композитор, автор численних українських романсів («Прийде ще час», «Чорні очі», «Усміх»).
Розгорнути
Народилася Константина Малицька
(літературні псевдоніми Віра Лебедова, Чайка Дінстрова) (1872, с.Кропивник, Івано-Франківська область – 1947) - українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.
Чом, чом, чом, О земле ти моя, Кохана ти мені, Кохана ти мені? Чом, чом, чом, О земле ти моя, Чарує так мене Ясна твоя краса? (Костянтина Малицька)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі