chrome firefox opera safari iexplorer

Як задобрити символ 2014 року: поради до зустрічі Нового року

28 грудня 2013 о 10:48
panyanka.org.ua

Уже зовсім скоро настане 2014 рік і його повелитель — Синій Дерев’яний Кінь — стане повноправним господарем у домівках українців. І хоча у свої права він, згідно зі східним календарем, вступить лише 10 лютого, задобрювати повелителя року варто починати вже в ніч з 31 грудня на 1 січня.

Кінь — тварина, яка не терпить зайвої метушні та галасу, тому цей Новий рік краще зустріти у теплому, тихому сімейному колі найрідніших людей, відмовляючись при цьому від гамірних компаній. Власники гривастих знають: кінь, навіть загубившись чи залишившись без хазяїна, прийде до рідної домівки. Тому опівночі важливо перебувати саме вдома: лише так кінь щедро наповнить ваш дім достатком та злагодою.

Оздобленню будинку також варто приділити увагу: розставте по квартирі дерев’яні сувеніри, вази, поставте на стіл посуд з дерева, дерев’яні миски та розписні ложки. Якщо вони ще й будуть із зображеннями конячок — чудово. Такому посуду місце якраз на святковому столі. Якщо ж нічого подібного в буфеті не знайдеться, його цілком замінить витончена статуетка коня або вершника, або ж симпатичний фарфоровий, кришталевий або скляний символ наступаючого року, який зараз легко можна придбати на передноворічних прилавках.

Амулет року — підкова. Можна повісити на двері і дзвіночки, ніжний дзвін яких весь рік буде охороняти спокій будинку.

Пригощати у новорічну ніч Коня варто також особливими смаколиками: на стіл слід поставити тарілку з овочами та фруктами, обов’язково покласти цукор та не скупитися на десерти, адже Кінь полюбляє солодощі. Доречними будуть яблучний пиріг та вівсяне печиво. Звичайно, улюблена страва Коня — овес — навряд чи підійде для новорічного столу (однак можна поставити в центрі столу символічне блюдце з вівсянкою або пророщеним вівсом). Зернятка вівса після застілля можна насипати у гаманець та носити його як талісман та оберіг. Під ялинку рекомендується покласти шматок чорного запашного хліба з сіллю. На Сході, щоб задобрити Коня, на стіл ставлять два блюдечка: одне з водою, інше — з дрібно нарізаним сіном. На сіно зазвичай кладуть мотузку червоного кольору з бавовняних ниток — вуздечку для коня.

Із напоїв Синій Кінь віддасть перевагу мінеральній воді, сокам і безалкогольним коктейлям. А от міцне питво йому не до вподоби. Єдине, що вітається, — традиційне шампанське.

Ретельно слід обирати також і вбрання для свята: у фаворі — сині, зелені, фіолетові, блакитні та сірі кольори. А одяг жовтого, помаранчевого, бузкових відтінків краще залишити у шафі. Цього року слід використовувати витончені, але виразні деталі — декоративна заколка, кулон, туфлі. Кінь також оцінить перлове намисто (особливо чорні перли) і кільця з аквамарином. Дерев’яні намиста або кулон — стильне доповнення новорічного вбрання. Із зачіскою теж не доведеться мудрувати, особливо тим, у кого довге волосся: Кінь оцінить розпущені коси, які так схожі на його розкішну гриву, а також зібрані в пучок — так звані хвости.

Сподіваємося, що ці поради допоможуть вам весело та святково зустріти рік Коня. Але пам’ятайте головну умову, якої варто дотримуватися у новорічну ніч, — гарний настрій та позитив. Адже як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. З наступаючим!

Розділи: Традиції

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі