chrome firefox opera safari iexplorer

Компроміс чи боротьба надалі? Що про це думають відомі люди в регіонах?

29 січня 2014 о 14:14

Останнiй тиждень у нашiй країнi був дуже гарячим. Активiсти захоплювали та штурмували будiвлi, блокували роботу влади, протестували пiд стiнами судiв та прокуратур, обурювались результатами перемовин мiж опозицiєю та Президентом. За це платили власною свободою, здоров'ям i навiть життям.

Новина про досягнутий компромiс — вiдставку уряду Азарова, скасування Верховною Радою бiльшостi законiв «16 сiчня» — дещо знизила градус напруги. Та чи це перемога? Як ставляться до домовленостей у столицi вiдомi люди у різних областях країни?

Володимир Феськов, координатор Закарпатського громадського Центру: — Процес перемовин — це вже позитив. Влада здає позицiї. Громадськостi потрiбнi очевиднi аргументи того, що режим падає. А цi компромiси вiд влади — результат того, що вона зрозумiла: народ має силу i на нього треба зважати. Це мотивує. Та головне — не зупинятися, бо влада, яка сьогоднi дала вiдкiт, наступного дня може пiти в наступ.

Ярослав Кирпушко, директор Буковинського центру реконструкцiї та розвитку:  -- Ситуацiя сьогоднi дуже складна. Є конфлiкт мiж народом i владою. А переговори проводять опозицiя i влада, тобто народ мiсця у перемовинах не має. Вiдповiдно прагнення людей задоволенi не зовсiм так, як вони цього хочуть. Втiм народ не хоче жити в полiцейськiй державi. Я — на боцi людей, якi спробували хоча б якось сколихнути ситуацiю в державi. Закони 16 сiчня скасували, на щастя. Страшно подумати, що могло би статися з державою, якби їх залишили в силi.

Олексiй Горецький, голова правлiння РОГО «Комiтет виборцiв України»:   — Люди i далi налаштованi рiшуче. Влада має зрозумiти, що зробила величезну кiлькiсть помилок — вiд нiвелювання законодавства до спроби встановлення  диктатури. Тому в цiй ситуацiї переговорний процес був потрiбен. Поки що це виглядає, як загравання з боку влади. Тому, якщо опозицiя готова брати ситуацiю в свої руки, змiни мають бути глибшi.

Олександр Башта, громадський дiяч:   — Слiд пам'ятати первинну причину всього, що сталося у країнi. Первинна причина — це зухвала влада і її тиск на народ. Люди висловили своє обурення,  i вони мали бути почутi. Але не варто довго домовлятися з тими, хто пiдступно обманює. Як на мене, зараз триває затягування часу, рiзного роду  переговори, шукання компромiсу. Компромiси — це для порядних людей. У   нашiй владi — це радше винятки. Тепер у нас одна мета — стояти до перемоги. А перемога — це вiдставка Президента та перевибори!

Юрiй Гiй, головний тренер ФК «Буковина»:   — Я за те, щоб якнайскорiше повернути життя країни в нормальне русло.  Стовiдсоткову амнiстiю для всiх потерпiлих майданiвцiв я пiдтримував iз самого початку заворушень. Це люди, якi просто хочуть жити у вiльнiй країнi. За таке бажання не можна кидати за грати.

Богдана Стельмах, громадський дiяч:  -- У ситуацiї, коли українська влада калiчить i вбиває своїх громадян, вважаю переговори неконструктивними. Українцi виставили чiткi вимоги, якi вiдповiдають їхнім потребам, — вiдставка Президента й уряду, змiна системи, повернення до Конституцiї 2004 року i покарання винних.  То якого компромiсу доходити з владою,котру ти хочеш скинути? Бiльш нiж переконана, що перемовини — це хитра  манiпуляцiя для вiдтягування часу й окозамилювання. Дуже сподiваюся, що Майдан (не лише київський, а як сукупнiсть духу всiх українцiв) це розумiє i стоятиме до повалення режиму Януковича i Ко.

Михайло Шелеп, виконавчий директор ГО «Центр полiтичного аналiзу та виборчого консалтингу»:  -- Вiдставка уряду Азарова — це те, що Янукович повинен був зробити ще в листопадi, пiсля зриву пiдписання угоди з ЄС. Тепер це лише одна десята того, чого домагаються громадяни. Скасування диктаторських законiв —   загальмована реацiя влади на подiї в суспiльствi, цих законiв взагалi не повинно було бути.  На мою думку, лiдери опозицiї не розумiють, що переговори з владою без врахування думок громадян — програшнi. Тому треба слухати людей і надалі  вимагати більшого.

Юрiй Прокопчук, член проводу Спiлки офiцерiв України:  -- Цi закони не повиннi були взагалi приймати. Вони антиконституцiйнi й порушують права людини, а щодо їх авторiв мали б застосувати санкцiї. Щодо iншого, то краще поганий мир, нiж добра вiйна. Потрiбно не допустити ровопролиття.

Олександр Лащук, депутат Рiвнеради, голова постiйної комiсiї:  — Люди готовi йти на поступки, якщо вимоги їхнi будуть задоволенi. Це найперше тепер перевибори Президента. Питання стоїть не в примiщеннях, а в опорi. I думаю, те, що люди свого часу захопили будiвлi влади, стало символом опору. Символом того, що влада переходить у народнi руки. Але не треба зупинятись  на досягнутому.

Свiтлана Нiколiна, громадський дiяч:   -- Межу компромiсу було перейдено пiсля того, як загинули люди.  Вiдправлення уряду у вiдставку вже недостатньо. Потрiбно призначати достроковi вибори. Все iнше — похiдне. Це не вирiшить полiтичної проблеми, а лише затягне кризу. Влада має належати народу. А представники Партiї регiонiв повиннi вiдповiсти за те, що вiдбувається у країнi.

Степан Молчан, депутат облради, громадський дiяч:  — Шляхом таких домовленостей влада хоче пiти в контрнаступ. Вихiд один: не заспокоюватись, поки не буде iмпiчменту Януковича. Люди готовi стояти до переможного кiнця, опозицiя — сумнiваюся. I це найбiльше турбує.

Юрiй Завадський, поет:   — Я не хочу суперечити знаним i незнаним керiвникам революцiї, вони бiльш поiнформованi та роблять свої висновки. Але я залишаюся на позицiї, що продовження перемовин — прояв зверхностi над людом.  Уся теперiшня влада повинна скласти зброю, її чекають суди та люстрацiя. Це єдиний шлях, який я бачу, i це те, за що загинули нашi брати на Майданi.

Анастасiя Далiда, поетеса:  — Україна опинилася за крок до громадянської вiйни, тож компроміс я вітаю. Та не вiдкидаю, що це тактичний крок влади для зменшення напруги в суспiльствi. Майбутнє України залежить вiд подальших полiтичних процесiв, поведiнки головних полiтичних гравцiв. Найiмовiрнiше, на перший план вийде третя полiтсила, яка наразi в тiнi.

 Генеральний консул Угорщини Йожеф Бачкаї:  -- Угорщина, розумiючи думку обох сторiн, разом зі своїми європейськими партнерами зацiкавлена в тому, щоб внутрiшня напружена ситуацiя в Українi була вирiшена лише мирним шляхом, шляхом переговорiв. Подiї, що вiдбулися  останнiми днями в Українi загалом та на Закарпаттi зокрема,  несуть ризик посилення нацiоналiзму в прикордонному краї.  Вважаю неприйнятним ультрарадикальнi та екстремiстськi принципи, щиро сподiваюсь, що полiтичнi сили Закарпаття зможуть самостiйно, враховуючи iнтереси краян, вирiшити суперечки шляхом переговорiв.

 Надiя Кнець, голова ради пiдприємцiв:   — Я дуже рада, що деякi «ручнi» закони скасовано, i пiдтримую стовiдсоткове прийняття закону про амнiстiю. Ми повиннi боротися до кiнця, стояти до останнього, якщо зараз не врятувати Україну, то iншого шансу у нас не буде! Нам уже нiчого втрачати.

Iрина Мерленi, олiмпiйська чемпiонка:  -- Якщо люди не задоволенi законами, слід їх скасувати. Влада повинна рахуватися з народом. Щодо амнiстiї, то, звичайно, вона потрiбна. Активiсти Майдану потрапили за грати фактично нi за що, за те, що вони вiльно висловлювали свої думки. Все це неправильно, недемократично. Я взагалi за мир та спокiй у країнi.

Вiктор Радчук, полiтолог:  — Цей компромiс — не кiнець протистояння, а лише початок подальших серйозних перемовин. Я вiдчуваю, що на нашу владу постiйно хтось або щось впливає — чи ззовнi, чи зсередини. I тому Майдан та опозицiя виглядають бiльш прогнозованими, анiж влада. Вважаю, що Майдан згортати повнiстю зараз не можна. Всi iншi вимоги слiд просувати у його супроводi: i про новий уряд, i про нову ЦВК, i про достроковi вибори президента. А вибори було б доцiльно провести до осенi, бо чекати iще рiк країна на зможе.

Вiктор Бронюк, лiдер групи «ТiК»:   — Вiрю, що в нас не повторяться подiї, якi стались у Києвi. Я не хочу, щоб нашу громадянську свiдомiсть використали мiсцевi полiтики для  демонстрацiї своєї дiяльностi перед столичними партiйними вождями. Вони вже неодноразово демонстрували свою нездатнiсть до реальних справ. Хочеться, щоб Бог дав трошки розуму всiм i щоб тi дядьки, вiд яких щось залежить, подумали про людей.

Сергiй БОВКУН, Людмила МРАЧКОВСЬКА, Уляна ВIТЮК, Людмила ПРИЙМАЧУК, Анна МЕЛЬНИК, Тетяна ВУЙЛОВА, Елiна САВИЦЬКА, Олеся КРАСНОВСЬКА, Юля ТОМЧИШИН

 

Джерело: Експрес
Розділи: Громадська думка

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути