chrome firefox opera safari iexplorer

Проти активістів на Грушевського задіяли водомет

19 січня 2014 о 19:40

Міліція задіяла водомет на вулиці Грушевського у центрі Києва, де не припиняються зіткнення з протестувальниками.

Струмінь води вони спрямували поверх голів людей, а не безпосередньо на них, тому що направити струмінь прямо в натовп не дають змоги міліцейські автобуси, якими перекрито вулицю, пише ТСН. 

Крім того, міліція безперервно обстрілює мітингувальників газовими гранатами. Просто зараз мітингувальники пішли у наступ на кордон правоохоронців. Постійно лунають звуки вибухів.

На площі перед стадіоном «Динамо» ім. В.Лобановського газовий запах чути в радіусі 100 метрів від місця зіткнень.

Нагадаємо, що 19 січня після народного віче, яке традиційно відбулося на Майдані, на вулиці Грушевського, біля стадіону ім. Лобановського почалися зіткнення між протестуючими і силовиками.

Пізніше мітингувальники спалили два автобуси міліції за допомогою запальної суміші. З боку людей лунали схвальні вигуки. Іноді вони починають скандувати «Молодці!»

Крім того, зіткнення супроводжуються грою на імпровізованих барабанах-бочках, звідусіль летять світлошумові гранати.

На місці протистояння міліція розпорошує сльозогінний газ.

Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути