У понеділок, 27 січня, на міжбанківському валютному ринку був позначений новий горизонт валютного курсу. У п’ятницю, 24 січня, курс на міжбанку досягав 8,5 грн/$. У понеділок, 27 січня, курс на міжбанку доходив вже до 8,6 грн/$. Деякі банки були готові купувати валюту на міжбанку за курсом дорожче 8,6 грн/$, а на ринку панувало пожвавлення. 28-30 січня фінансисти очікують виходу НБУ на міжбанк з новими інтервенціями. За прогнозами, їх обсяг може досягти $1 млрд.
У бесіді з Forbes фінансисти відзначають, що мова може також йти про зниження курсу гривні в межах 8,4 грн/$. Водночас у понеділок офіційний курс НБУ становив 7,99 грн/$.
Forbes дізнався у банкірів і економістів, як фінансова система реагує на політичну кризу, і з чим пов’язані їх основні очікування на валютному ринку.
Василь Горбаль, член ради Національного банку України
Основний фактор, який сьогодні впливає на банківську систему, це ситуація в політиці. Банківська система показала свою стійкість в перші дні політичної кризи, коли відбувався ажіотаж навколо банків. На початку грудня була короткострокова тенденція щодо зняття вкладів, але вона заспокоїлася за кілька днів.
Зараз ми спостерігаємо стрибки долара. Зміна курсу почасти я пов’язую з подіями на вулиці. Загострення ситуації відбулося 19 січня. Деяких людей охопила паніка. Захоплення адміністративних будівель, події на вулиці впливають і на населення, і на бізнес. Тенденцією останнього тижня стало зростання курсу. Разом з тим ми бачимо, що банківська система працює нормально, мораторій на дострокове зняття вкладів не введений. Поки що підстав для застосування якихось заходів щодо стабілізації банківської системи немає.
Жорсткі заходи зі стабілізації фінансової системи, у вигляді мораторію на зняття вкладів, має сенс вводити при збереженні тенденції щодо зняття вкладів протягом місяця. Разом з тим Україна не проходила ніколи такої політичної кризи, як зараз. Політики повинні показати людям, які перебувають по обидві сторони барикад, в який бік рухається країна. Я думаю, що питання сьогодні вже не в компетенції НБУ. Будь-якими діями НБУ може тільки посилити ажіотаж з боку населення і бізнесу. Введення мораторію та інших заходів будуть лише побічно виникати з існуючої кризи. Якими б геніальними були менеджери в НБУ, вони нічого не зможуть зробити в ситуації, що склалася. Варіант її вирішення знаходиться у Верховній раді.
Олександр Жолудь, аналітик МЦПД
Весь період із закінчення різдвяних свят тривало зростання курсу. Спочатку – за рахунок імпортерів. Завершуються різдвяні розпродажі, в тому числі імпортної техніки, плюс в січні проходить чергова закупівля. Більшість закупівель проходять за 100%-ною передоплатою. Це призводить до того, що з роздробу в кінці минулого року імпортери гроші отримали. Для закупівлі наступної партії вони обмінюють отриману гривню на валюту, формуючи попит.
Також ми бачимо попит, схоже, з боку і інших економічних агентів. Вони розглядають валюту як альтернативний спосіб збереження активів. Хоча офіційний курс НБУзалишається незмінним – 7,99 грн/$.
Такий розрив шкодить економіці. 50% валюти, що приходить до країни, підлягає обов’язковому продажу за офіційним курсом. Ті, через кого заходить валюта в країну, перестають показувати валютну виручку. Адже при цьому вони просто терплять збитки через продаж нижче ринкового курсу. Для експортно-імпортних операцій такий розрив у курсі є помилкою уряду.
Утримання такого курсу було б вигідно, якби у нас були гарантії, що, припустимо, при збереженні офіційного курсу проводяться необмежені інтервенції. Так, банк Швейцарії проводить необмежені інтервенції для утримання курсу франк/євро на рівні 1,2. У нас такого механізму немає, а високі ставки по гривні не сприяють виходу країни з рецесії.
На міжбанк виходять державні банки. Минулого тижня це був Ощадбанк – він виходив з грошима НБУ. Це повторення стратегії минулого року, коли формально на ринок виходили держбанки, але з грошима, отриманими від НБУ. Це – загальна проблема заміни кінцевої мети красивим жестом. Формально процес відбувається не через НБУ, а через держбанки. Додатково це дає можливість заробити держбанкам, а прибуток держбанків йде в бюджет.
У 2004 році, за часів попереднього політичного протистояння – набагато більш м’якого – за місяць на підтримку банківської системи пішло близько $2 млрд. Але тоді економіка країни була набагато меншою.
Павло Крапівін, перший заступник голови правління банку «Контракт»
Банківська система зберігає стабільність – завдяки, в тому числі, відсутності паніки серед вкладників і приватних осіб, покупців валюти. Так, підвищення попиту на валюту є, але воно не критичне, і не носить характеру масового забігу. Вкладники також нормально реагують на ситуацію. На відміну від 2004 року, коли люди масово вилучали депозити і скуповували валюту, ми маємо діаметрально протилежну картинку. Невеликий відтік у січні був пов’язаний з вкладами, які розміщувалися на короткий термін, на новорічні свята – три тижні, місяць. Це спочатку – швидкі гроші, короткострокова ліквідність, і банки особливо не розраховували, що ці кошти залишаться в банківській системі.
Припускаю, НБУ дав сигнал, що продовжуватиме підтримувати ринок, і позначив новий ціновий рівень в рамках 8,4-8,45 грн/$. Я очікую, що курс вирівняється в цьому діапазоні за 3-4 дні. Це заспокоїть готівковий ринок, і буде заспокійливим сигналом для вкладників.
Андрій Оністрат, голова спостережної ради банку «Національний кредит»
З боку населення в п’ятницю, 25 січня, був дуже міцний попит на валюту. Поки що ніякої істерики немає, пара євро-долар коливалася протягом останніх місяців у межах 10%, тому 3%-ва зміна вартості гривні – це несуттєва зміна. Вона спровокована тим, що в ситуації гострої політичної кризи кожен думає: «Своя сорочка ближче до тіла». За моїми оцінками, 25% попиту на валюту формують імпортери, решта попиту йде з боку населення.
У понеділок, 27 січня, на міжбанку попит на валюту задовольняли приблизно на 50%. Вранці деякі банки були готові купувати валюту за 8,75 грн/$, але Ощадбанк продавав по 8,4 грн/$. Для стабілізації ситуації, за моїми оцінками, 28-30 січня НБУ повинен буде продати банкам від $500 млн до $1 млрд.
Тамаш Хак-Ковач, голова правління ОТП Банку
Основні очікування пов’язані з тим, що відбуватиметься сьогодні, 28 січня. У такій ситуації попит на валюту дуже високий. Люди знервовані, але до паніки ще далеко. Курс на міжбанку вже досягав 8,7 грн/$. НБУ вийшов на ринок з інтервенцією. Також ми бачимо високу ліквідність гривні – 24 січня у гривні ставки були нижчі, ніж у доларах. Наприклад, овернайт у гривні коштував 1-2%, на тиждень – 2-3%.
Я думаю, що курс в межах 8,5-8,6 грн/$ є плановою девальвацією гривні з боку НБУ. Частково це природний процес, який підігрівається ситуацією в політиці. Населення вже купило валюти більше, ніж зазвичай. За моїми оцінками, мова йде приблизно про подвоєння попиту – те, що ми спостерігали 24 січня. Якщо курс підвищиться вище позначки в 8,6 грн/$, НБУ вийде на міжбанк з інтервенціями.
