chrome firefox opera safari iexplorer

У ЛНУ імені Франка обирають нового ректора

12 лютого 2014 о 10:56

Дев'ятий місяць Львівський національний університет імені Івана Франка живе без ректора. У 66-річного Івана Вакарчука, який очолював заклад 23 роки, закінчився контракт минулого року у травні. Проте тодішный міністр освіти Дмитро Табачник відмовився призначати його виконуючим обов'язки. Нині в.о. ректора виконує перший проректор 67-річний Василь Височанський. Нові вибори не відбуваються, бо міністерство не дозволяє проводити їх за старим принципом.

«Ректора завжди обирали так звані делегати. Це люди, яким довіряють, із профкому і вченої ради. За нашим статутом, їх було 264, — розповідає заступник голови профкому Юліан Бек. — Прийшла постанова з Києва, що наш статут неправильний. І треба збільшити кількість делегатів — до 450. Також вимагають, щоб ними були люди вже з усіх факультетів, включаючи лаборантів і людей з господарської частини. Гадаю, це справді краще і прозоріше.»

У певний день делегати збираються у залі, беруть заздалегідь видрукувані в університеті бюлетені і таємно голосують. Подібно до виборів до Верховної Ради або президентських. Висувати себе може кожен, хто має ступінь професора і пропрацював у львівському університеті не менше 10 років.

В університеті кажуть, хочуть від нового керівника «сучасного погляду і свіжої крові». Однак наймолодшому кандидату — 50. Висунули себе Іван Вакарчук, 50-річний Андрій Бойко — декан юридичного факультету, 61-річний Володимир Мельник — декан філософського, 57-річний Сергій Реверчук — завкафедри економічного факультету, 59-річний Маркіян Мельський — колишній декан факультету міжнародних відносин, а нині посол України в Польщі.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути