chrome firefox opera safari iexplorer

Застуда без ускладнень цьогоріч «коштує» 300-400 грн

04 лютого 2014 о 11:27

Саме таку приблизну вартість лікування застуди вирахували в офіційному виданні Верховної Ради України «Голос України».

Видання наголошує, що деякі противірусні засоби для лікування грипу не містять діючої речовини. Про це кілька місяців тому заявив віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Євген Найштетік. Експерт наполягав на тому, що реєстрація цих ліків МОЗ України — масовий обман. Проте саме їх найактивніше рекламують у ЗМІ.

Але не лише це непокоїть користувачів. Дивує й розподіл цін на препарати, особливо, коли країною крокують грип та ГРВІ (про що постійно нагадує міністерська статистика жертв сезонної недуги). Кореспондент «Голосу України» вирішила порахувати, наскільки дорого нині боротися з застудою. Щоб це з’ясувати, вирушила в рейд столичними аптеками.

Завітавши в декілька з них, розумієш — тут підтримують самолікування. Бо весь вільний простір, починаючи з дверей та вікон і закінчуючи склом, що відділяє відвідувачів від провізора, рясніє рекламою лікувальних засобів.

У першій аптеці, десь під стелею, ледве помітила ще одне, дуже корисне повідомлення: «Обережно, слизька підлога!» І справді, мало не проїхалася по брудній та вологій від розталого снігу поверхні... Дівчина за прилавком люб’язно запитала: «Я можу допомогти». Проти грипу чи застуди порадила використовувати знайомі за телерекламою терафлю, аміксин, амізон, колдрекс, фервекс, анаферон...

Питаю у провізора, що з вітчизняних пігулок вона може порадити, бажано недорогих та ефективних. В очах — подив.

— Люди зазвичай самі кажуть, що їм дати, — відповідає. — Ви вже визначилися?

Що ж, зупинимося на найзапитуваніших нині препаратах — анафероні, аміксині та терафлю. За нашими спостереженнями, саме їх найчастіше купують в аптеках. Проте ціни на ліки не завжди однакові.

Провізори, даючи поради, часто керуються передусім фінансовою вигодою, тому щоб не залишити без уваги альтернативні варіанти, звернулася по допомогу до безплатної телефонної підтримки «Доктора по телефону 3303». Спочатку сумлінно відповіла на кілька обов’язкових запитань щодо симптомів застуди, температури, віку... Скаржилася на головний біль, слабкість, біль у горлі, нежить. Натомість отримала — постільний режим, велику кількість рідини, прийом вітаміну С, занамівіру, ремантадину вітчизняної «Дарниці».

Також радять не вживати порошкові засоби типу терафлю, бо вони лише на певний час знімають симптоми хвороби, а не лікують її. А найголовніша порада — звернутися до лікаря. До речі, приємно здивувала ціна на ремантадин в аптеці — в межах 9—10 грн. Чому ж його не пропонують провізори?

Після звернення до чергового лікаря-терапевта поліклініки №3 Святошинського району отримала новий список пігулок, сиропів та льодяників — щось середнє між аптечним і «телефонним».

Враховуючи останній варіант, приблизна вартість лікування така: лимони (куди ж без них) — 17 грн./кг, вітамін С — 7 грн., амізон — 37 грн., аміксин №3 (коли висока температура) — 76 грн. Якщо біль у горлі, доповніть список ще хоча б одним розсмоктувальним засобом, наприклад, декатиленом (37 грн.), який також вигідніше замінити вітчизняним лізаком (близько 16 грн.).

Пізніше може знадобитися ще й відхаркувальний засіб, наприклад, гербіон (33 грн.). Отже, у перші дні боротьби з недугою необхідно витратити майже 200 гривень. Згодом запаси доведеться поповнювати.

Тому якщо хвороба мине без ускладнень, одужання коштуватиме 300—400 гривень.

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути