chrome firefox opera safari iexplorer

ЗМІ: Повноваження «Беркуту» в Кабміні легалізують заднім числом

06 лютого 2014 о 17:18

Постанови уряду, що розширюють повноваження силовиків при розгоні акцій протесту, приймалися без узгодження з низкою міністерств.

Про це пише «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела в Кабміні.

За даними видання, в Кабміні розгорається скандал, пов'язаний з прийняттям 22 січня постанов, що розширили повноваження силовиків.

Фото: DT.UA
Фото: DT.UA

Тоді силовикам дозволили обмежувати свободу пересування громадян, застосовувати водомети навіть при морозі, більш потужні газові та світлозвукові гранати та інше.

За даними джерел, проекти цих актів були внесені на засіданні уряду «з голосу» і прийняті без обговорення.

Вносив їх, нібито, заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк.

При цьому, пише видання, 22 січня екс-прем'єр Микола Азаров відразу ж після засідання уряду відбув у Давос і «навряд чи зміг би фізично поставити свій підпис під цими постановами».

А 23 січня ці документи були опубліковані на сторінках «Урядового кур'єра».

«Найцікавіше в цій історії викладено в листі згаданого вище Рятушняка зі скаргою в Кабмін на органи виконавчої влади, які не бажають заднім числом погоджувати прийняті урядом 22 січня постанови», — пише видання.

МВС направило документи на узгодження в міністерства і відомства 21 числа, а наступного дня їх прийняли без віз цілого ряду міністерств і відомств.

З усіх відомств проект від МВС узгодили лише Міндоходів і МОЗ.

У своєму листі Ратушняк вимагає узгодити даний документ з Мін'юстом, Мінфіном і Мінекономіки.

Як відомо, 22 січня Кабінет Міністрів розширив кількість спецзасобів дозволених для використання силовиками.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути