chrome firefox opera safari iexplorer

Чому українські військові не воюють

17 квітня 2014 о 09:45

Найпростіша відповідь – погане керівництво і відсутність бажання. Проте причини набагато глибші. Про це пише Вадим Денисенко Еспресо.tv.

«Менше за все я хотів би виправдовувати те, що сталося вчора в Краматорську, коли було здано шість БМП, а озброєні військові здалися групці терористів. Це – боягузство і, можливо, навіть, зрада. Проте, ми маємо максимально швидко пройти етап створення армії майже з нуля. А тому, хотілося б назвати кілька глобальних комплексів, які доведеться долати не лише армії, але й суспільству взагалі. Бо на війні не буває тих, хто все споглядає збоку.
 
1. Ми не звикли вбивати. За винятком кривавих бандитських розборок ми ніколи нікого не вбивали. Звичка вбивати і спокійно дивитися на трупи, відірвані кінцівки і всі інші кошмари у нас відсутня. В голові кожного (не тільки військового) має бути чіткий вимикач «ворог – не ворог». Поки його просто немає.

2. Ми прикриваємося красивими словами про те, що це наші громадяни. Поняття зрадник поки не існує в масовій свідомості. Формула «Зрадник = ворог» попросту відсутня в масовій свідомості. Поки вона не з’явиться, а без роботи ЗМІ це неможливо, доти армія не буде воювати.

3. Ми живемо в міфі, що все це якось розсмокчеться. Це брехня. Ми починаємо будувати країну майже з чистого аркуша. А тому, треба для себе чітко зрозуміти, що все те, як ми жили до цього – це всього лише історична пам’ять і досвід. Зараз все починається майже спочатку. Ми це пережили в лайт-варіанті в 1991 році. Зараз все буде набагато жорсткіше.

Війна розпочалася. І вона триватиме, на жаль, доти доки не утвориться держава Україна, або такої держави просто не стане»,- зазначає Денисенко.

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути