chrome firefox opera safari iexplorer

Голос Лесі Українки можна вільно послухати в Інтернеті

25 квітня 2014 о 14:35
loda.gov.ua

У Львові презентували вільний доступ до «Аудіозаписів кобзарів і лірників 1904—1910 років».

Відтепер кожен охочий може послухати записи, які зробили Леся Українка, Філарет Колесса, Климент Квітки, Опанас Сластьона і Олександр Бородай, повідомляє Gazeta.ua.

Уперше 56 фонографічних валиків із записами українських дум, пісень, інструментальних композицій, а також голосу Лесі Українки і Філарета Колесси, датованих 1904—1910 роками, оприлюднили для широкої громадськості без жодних обмежень авторського права.

Оригінали звукозаписів є результатом спільної праці Філарета Колесси, Лесі Українки, Климента Квітки, Опанаса Сластьона і Олександра Бородая.

Унікальна фоноколекція зберігається у приватному архіві видатного фольклориста, музикознавця, композитора, одного із засновників української етномузикології, академіка Філарета Колесси (1871—1947).

Завдяки організаційній і фінансовій підтримці Лесі Українки і Климента Квітки, у 1908 р. Філарет Колесса відправився зі Львова у Миргород на Полтавщині, де разом із кобзарем, художником й етнографом Опанасом Сластьоном записав на фонограф думи і пісні від шести виконавців. Після повернення Колесси до Львова, Сластьон продовжував записувати думи у кобзарів до 1910-го. Окрім того, записувала кобзарів на фонограф і сама Леся Українка.

Один з фоноваликів Лесі Українки містить фрагмент пісні, наспіваної жіночим голосом. На думку етномузиколога Юрія Сливинського, на цьому фоновалику зафіксовано голос самої Лесі. За іншими припущеннями це міг бути голос служниці. Окрім того, на одному з фоноваликів зберігся запис голосу Філарета Колесси.

Фонограф, за допомогою якого зроблено записи, був першим у світі засобом, який давав можливість зафіксувати і відтворити аудіосигнал. Якість запису була значно нижчою порівняно з сучасними засобами. Цей спосіб був повністю акустичним — без використовування мікрофона: виконавець співав у рупор, до якого прикріплена голка, що наносила коливання на восковий циліндр. При кожному програванні на фонографі якість запису погіршується, оскільки матеріал, з якого зроблені циліндри, досить м'який. З плином часу також інші чинники починають негативно впливати на якість циліндрів: тріщини, пліснява. На сторінці, де розміщено записи, вони позначені різними кольорами залежно від того, наскільки добре зберігся запис.

Проект з оцифровування і розміщення у вільному доступі на сайтах Вікісховище та Вікіпедія аудіозаписів кобзарів і лірників з приватної колекції академіка Філарета Колесси був здійснений ГО «Вікімедіа Україна».

Оцифрували у Інституті проблем реєстрації інформації НАН України.

23 січня

Інші дати
Народився Богдан Ханенко
(1848, с.Лотоки Чернігівська область – 1917) – промисловець, колекціонер, меценат. Відіграв важливу роль у створенні Київського художньо-промислового та наукового музею.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі