chrome firefox opera safari iexplorer

Україна втратить дві третини свого вилову риби

01 квітня 2014 о 17:34

Через анексію Криму Російською Федерацією Україна втратить близько дві третини свого вилову риби. Такі підрахунки озвучив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«2013 року Україна виловила 216 тис. тон риби. При цьому 82 тис. тон було виловлено в Азово-Причорноморському басейні, з яких 52 тис. тон — кримськими рибалками, що становить 65% вилову риби в регіоні. Плюс 98 тис. тон риби виловлеено чорноморським флотом у світовому океані, а це 100% вилову в океанських водах... Якщо додати ці цифри, то на частку Криму виходить 150 тис. тон, а це дві третіх всього вилову», — цитують Чистякова «Українські новини».

Голова Асоціації рибалок Криму Сергій Яценко пояснив, що всі сім суден океанського риболовецького флоту приписані до севастопольського порту. «Сім судів океанського флоту зараз знаходяться на промислі в океані, і керівництво Криму дало установку цим судам повернутися до Севастополя і підняти російські прапори», — сказав він. Капітани суден наразі не ухвалили рішення про подальші дії, пише УНІАН.

Чистяков спрогнозував, що втрата риболовецьких суден призведе до збільшення обсягу імпорту риби, а також до її подорожчання на внутрішньому ринку, оскільки вартість імпортного продукту залежить від коливань іноземних валют.

«Вихід з цієї ситуації є: необхідно терміново, негайно реанімувати і переформатувати галузь, розвиваючи аквакультуру, тобто вирощування риби у водоймах материкової частини України», — сказав Чистяков. За його словами, Україна має в своєму розпорядженні 1,1 млн га прісних водойм, в яких можна розводити рибу та інші водні організми.

Розділи: Довкілля

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути