chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві шикуються черги для зміни виборчої адреси

16 травня 2014 о 11:45
bbc

Ближче до президентських виборів у київських відділах ведення реєстру виборців вишикувались довжелезні черги з охочих змінити адресу голосування.

Охочих проголосувати не за місцем офіційної реєстрації, а за місцем фактичного проживання та роботи у Києві з кожним днем стає все більше.

Офіційно в столиці живе до трьох мільйонів людей, проте скільки мешкає та працює без реєстрації, сказати ніхто не може.

Закон дозволяє тимчасово змінити свою виборчу адресу, але для цього треба зайти до відділу ведення реєстру та написати відповідну заяву до 19 травня.

Чим ближче останній день подачі такої заяви, тим більші натовпи охочих збираються в десяти відділах реєстру, які є у Києві.

Черги у Києві

У столиці склалась складна ситуація зі зміною виборчої адреси. Останні кілька днів в органах ведення реєстру спостерігаються черги й люди вимушені стояти по дві години, аби подати відповідні заяви.

Кореспондент BBC Україна тричі намагався здати документи до Подільського органу ведення реєстру, проте безуспішно.

«Ажіотаж почався цього тижня, минулого тут була черга в п’ять-шість людей, а зараз охочих стало в десятки разів більше», — розповів BBC Україна охоронець райадміністрації, який за сумісництвом консультує охочих голосувати.

Аби не стояти в черзі кілька годин, він порадив зайти сюди в п’ятницю о 8.30 ранку, коли людей може бути менше. Чиновники починають роботу о 9 годині ранку, а закінчують о шостій. Вони також працюють з 10 до 15 години в суботу та неділю.

Зранку п’ятниці о 8.30 біля приймальної у черзі вже чекають близько тридцяти людей. До моменту початку роботи їх ще більше. Постійно підходять нові охочі.

Тут можна зустріти кого завгодно: працівники банків, підприємці, студенти, офісні працівники. При цьому регіональне представництво також різноманітне – Шостка, Львів, Тернопіль, Запоріжжя.

«Не зручно стояти дві години в черзі, але після всього, що сталося на Майдані, не проголосувати просто не можна, а їхати у Шостку я 25 травня не можу», — розповів Андрій із Шостки, який стояв у черзі, щоб здати документи.

Джерело: BBC Україна
Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі