chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві відкрилась тритижнева виставка, присвячена поверненню Шевченка до України

15 травня 2014 о 11:22
umoloda.kiev.ua

Цьогоріч увесь світ святкує 200-річчя Тараса Шевченка. На полицях книгарень з’явилося чимало нових книг про генія і в різних варіантах перевидано «Кобзар». У «Мистецькому арсеналі» на день народження поета пройшла масштабна виставка «Шевченкоманія». І чомусь несподівано настала тиша. Мабуть, мало хто знає, що 22 травня також є визначною датою, пов’язаною з генієм.

Галерея «АВС-Арт» вирішила долучитися до року Шевченка і познайомити глядача з художниками, картини яких мають як пряме, так і опосередковане відношення до шевченкіани, пише Україна молода.

22 травня 1861 року Тарас Шевченко назавжди повернувся на Батьківщину. Його поховали ще у березні на петербурзькому кладовищі, два місяцi потому, за рядками з відомого «Заповіту», поета привезли до рідної України та перепоховали на Чернечій горі в Каневі, звідки йому видно «...лани широкополі, і Дніпро, і кручі...».

«Шевченків травень» у галереї «АВС-Арт» — це шана поверненню Тараса Шевченка до України, візуальні роздуми про нього, пошуки його духа у творчості українських митців — класиків і сучасників. Більшість картин, представлених на виставці, датовані 40-90-ми роками ХХ століття. Це «Старий із люлькою» Юрія Коваленка (1950-ті — поч. 1970-х років), Левко Воєдило «Соняхова доля» (1991 рік), Віктор Кириченко «І розп’яли наш тихий рай» (1989 рік), Валентин Алтанець «Зустріч» (1980-ті роки) та багато інших. Мистецтво тих років якнайкраще відображає Україну, її села, людей. А все це, як відомо, має дуже тісне відношення до Кобзаря та його творчості.

Куратор виставки Алла Марушевська каже, що їх завданням було зібрати все найкраще, що є в українському образотворчому мистецтві за останні роки ХХ — початку ХХІ століть: «Тут зібрані роботи впізнаваних художників, багато з яких стали лауреатами Шевченківської премії. В їхнiх картинах звучить Україна».

Сучасники ж представили свої роботи, написані різними стилями, проте все так само добре переплетені з духом українства та шевченкіаною. Картина «Нам усміхається весна», написана Іваном Марчуком у 2009 році, показує типову українську хату з побіленими стінами та солом’яною стріхою, біля якої ростуть квіти, а в ній самій немов колись жив сам поет. Картина Богдана Задорожного «Весна, весна», датована 2006 роком, суттєво відрізняється від пейзажів, зображених із натури, але і в ній можна знайти щось таке, що перегукується з творами Шевченка.

Також на виставці можна побачити роботи лауреатів Шевченківської премії графіка Феодосія Гуменюка і маляра Любомира Медведя, абстракціоніста Олега Мінька, закоханого у чорнобривці живописця Сергія Гнойового, майстра пейзажу Віктора Зарецького, члена львівського художнього об’єднання «Краківська група» 30-х років Леопольда Левицького, графіка Віктора Кириченка, який винайшов авторський друк, та Софії Караффи-Корбут, яка проілюструвала «Кобзар» 1967 року, створивши серію надзвичайно образних графічних робіт.

Виставка «Шевченків травень» триватиме до 31 травня. Вхід вільний.

ДО СЛОВА

На відкритті виставки відбулася презентація збірки календарно-обрядових, ліричних, авторських пісень для дітей та дорослих «Пісенний світ українознавста», упорядкованої народною артисткою України, заввідділу культури Національного науково-дослідницького інституту українознавства Валентиною Павлівною Коротя-Ковальською.

Ідея такого пісенника народилася у колишньої солістки тріо «Золоті ключі» під час Різдва, коли сусідні діти прийшли колядувати і розповіли «Коляд, коляд, колядниця...»... «От тоді я і зрозуміла, що сучасна молодь не знає український народних пісень, колядок, веснянок, тому половина цієї книжки присвячена дітям. Пісні були вибрані з репертуару гурту «Чумаки», тріо «Золоті ключі», але більше тут народних пісень. Найголовніше, в пісеннику є 5 пісень на слова Тараса Шевченка», — говорить Валентина Павлівна.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі