chrome firefox opera safari iexplorer

«У нас мирно і напрочуд гарно», — переконують в «Асканії-Нові»

23 травня 2014 о 12:46

Після урочистого відкриття туристичного сезону на початку травня Херсонщина живе в очікуванні повноцінного та прибуткового сезону. Курортні міста, заповідники, національні парки і чудові краєвиди незайманої природи мають привабити гостей.

Втім, на сьогодні доводиться констатувати не збільшення відпочивальників, а навпаки, пише газета День.

У біосферному заповіднику «Асканія-Нова», що в Чаплинському районі Херсонщини, зазначають: на кінець травня минулого року тут побувало близько 20 тисяч туристів. Сьогодні ж — тільки шість тисяч. Все це — через неспокійну ситуацію на сході України та подорожчання пального, кажуть в адміністрації заповідника.

«Звичайно, потік відвідувачів зменшився у рази. Минулого року в цей час у нас стояли колони автобусів зі школярами та іншими туристами. Раніше до нас зазвичай заїжджали діти з Донецька, Запоріжжя, Дніпропетровська, Одеси, Чорноморського та Азовського узбережжя. Була гаряча пора для туроператорів, адже люди хотіли залишатися на два-три дні, щоб добре оглянути наші місця. Сьогодні ж приїздить по кілька груп на день. Це прикро, адже у нас все спокійно, мирно, а природа в цей період радує надзвичайною красою, — розповідає «Дню» завідувач сектору екологічної пропаганди біосферного заповідника «Асканія-Нова» Світлана ВЕСЕЛА. — Ми пропонуємо гостям цікаві піші екскурсії дендропарком і зоопарком. Можна побачити чимало рідкісних красивих тварин, багато з яких зараз ще й з малечею. Птахи ще не скинули барвистого пір’я, а розмаїта флора милує око букетом ароматів і насиченою зеленню. Також цьогоріч ми відкрили новий маршрут у кінному екіпажі — «Ландшафти дендрологічного парку». Це затишна екскурсія для 6—8 людей. На жаль, зараз немає екскурсії у Великий Чапельський Під — до цілинного степу де вільно живуть стада бізонів, коней, оленів. Для того щоб ми могли приводити туди людей, потрібен спеціальний указ президента і низка документів щодо зміни призначення цієї земельної ділянки. Тому ми чекаємо закінчення виборів та якнайскорішого вирішення нашого питання. Адже цю частину заповідника дуже люблять відвідувачі».

В «Асканії» сподіваються, що найближчим часом гостей побільшає, адже незабаром прогріється морська вода, а отже, на південь приїде більше туристів.

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути